НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ

Робота є продовженням дослiджень [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10] по вивченню апроксимативних властивостей сум Валле Пуссена або їх iнтерполяцiйних аналогiв [11, 12, 13, 14] на класах $(\psi,\bar{\beta})$-диференцiйовних функцiй.

Нехай $L_{s}$, $1\leq s<\infty$, — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних в $s$–му степенi на $(0,2\pi)$ функцiй $f(t)$ з нормою $\|f\|_{s}=\Big(\int\limits_{-\pi}^{\pi}{|f(t)|^{s}}\,dt\Big)^{1/s}.$ $L_{\infty}$ — простiр вимiрних i iстотно обмежених $2\pi$-перiодичних функцiй $f(t)$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\,sup}\limits_{t\ }|f(t)|.$ $C$ — простiр неперервних $2\pi$-перiодичних функцiй $f(t),$ в якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t}{|f(t)|}.$

Нехай $f$ — $2\pi$-перiодична, сумовна функцiя (${f\in L_{1}}$) i

$$\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{\infty}(a_{k}\cos kx+b_{k}\sin kx)$$

— її ряд Фур’є. Нехай, далi $\psi=\psi(k)$ i ${\bar{\beta}}=\beta_{k},\ k\in\mathbb{N}$ — довiльнi послiдовностi дiйсних чисел. Якщо ряд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\psi(k)}\bigg(a_{k}\cos\big(kx+\frac{\beta_{k}\pi}{2}\big)+b_{k}\sin\big(kx+\frac{\beta_{k}\pi}{2}\big)\bigg)$$

є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї $\varphi$, то цю функцiю називають $(\psi,\bar{\beta})$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\bar{\beta}}^{\psi}$ [15, c. 33]. Множину всiх функцiй $f$, якi мають $(\psi,\bar{\beta})$–похiдну, позначають через $L_{\bar{\beta}}^{\psi}$. Якщо $f\in L_{\bar{\beta}}^{\psi}$ i в той же час $f_{\bar{\beta}}^{\psi}\in\mathfrak{N}$, де $\mathfrak{N}$ — деяка пiдмножина з ${L_{1}^{0}=\{\varphi\in L_{1}:\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\}}$, то записують $f\in L_{\bar{\beta}}^{\psi}\mathfrak{N}$. Якщо $F_{\bar{\beta}}^{\psi}=f$, то функцiю $F$ називають $(\psi,{\bar{\beta}})$-iнтегралом функцiї $f$, при цьому записують $F(x)={\cal J}_{\bar{\beta}}^{\psi}(f;x)$. Покладемо $C_{\bar{\beta}}^{\psi}=L_{\bar{\beta}}^{\psi}\bigcap C$, $C_{\bar{\beta}}^{\psi}\mathfrak{N}=L_{\bar{\beta}}^{\psi}\mathfrak{N}\bigcap C$. Означення $(\psi,\bar{\beta})$–похiдних та $(\psi,\bar{\beta})$–iнтегралiв та класiв $L^{\psi}_{\bar{\beta}}\mathfrak{N}$ та $C^{\psi}_{\bar{\beta}}\mathfrak{N}$ належать О.I. Степанцю [16, c. 112].

Надалi будемо вважати, що послiдовнiсть $\psi(k)$, яка породжує класи $L_{\bar{\beta}}^{\psi}\mathfrak{N}$ i $C_{\bar{\beta}}^{\psi}\mathfrak{N}$, задовольняє умову ${\cal D}_{0}$ ($\psi\in{\cal D}_{0}$), тобто $\psi(k)$ додатна i така, що

$$\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=0.$$

(1)

У випадку, коли $\psi\in{\cal D}_{0},$ множини $C^{\psi}_{\bar{\beta}}\mathfrak{N}$ складаються з функцiй, регулярних в усiй комплекснiй площинi, тобто з цiлих функцiй.

Вiдомо [16, c. 144], що класи $L_{\bar{\beta}}^{\psi}\mathfrak{N}$ складаються з функцiй, якi майже при всiх $x\in\mathbb{R}$ можна зобразити у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\Psi_{\bar{\beta}}(t)dt,\ \varphi\in\mathfrak{N},\ \varphi\perp 1$$

(2)

з сумовним ядром $\Psi_{\bar{\beta}}(t)$, ряд Фур’є якого має вигляд

$${\Psi_{\bar{\beta}}(t)\sim\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\big),\ \psi(k)>0,\ \beta_{k}\in\mathbb{R},\ k\in\mathbb{N}.}$$

Якщо ж $f\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}\mathfrak{N}$, то рiвнiсть (2) виконується для всiх $x\in\mathbb{R}$.

Одиничну кулю простору $L^{0}_{s},\ 1\leq s\leq\infty,$ позначимо через $U^{0}_{s}$ i покладемо $C_{\bar{\beta}}^{\psi}U^{0}_{s}=C_{{\bar{\beta}},s}^{\psi}$, $L_{\bar{\beta}}^{\psi}U^{0}_{s}=L_{{\bar{\beta}},s}^{\psi}$.

Нехай $\mathcal{T}_{2m-1}$ пiдпростiр тригонометричних полiномiв ${t_{m-1}(x)=\sum\limits_{k=0}^{m-1}(\alpha_{k}\cos kx+\gamma_{k}\sin kx),\ \alpha_{k},\ \gamma_{k}\in\mathbb{R}}$, порядок яких не перевищує $m-1$. Величина

$$E_{m}(f)_{X}=\mathop{\rm\inf}\limits_{t_{m-1}\in{\mathcal{T}}_{2m-1}}\|f-t_{m-1}\|_{X}$$

є найкращим наближенням функцiї $f\in X\subset L_{1}$ в метрицi простору $X$ тригонометричними полiномами порядку $m-1$. Далi в ролi $X$ виступатимуть простори $C$ або $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$.

Позначимо через $V_{n,p}(f)$ суми Валле Пуссена функцiї $f\in L_{1}$, тобто полiноми вигляду

$$V_{n,p}(f)=V_{n,p}(f;x)=\frac{1}{p}\sum_{k=n-p}^{n-1}S_{k}(f;x),$$

де $S_{k}(f)=S_{k}(f;x)$ — частиннi суми Фур’є порядку $k$ функцiї $f$, а $p=p(n)$ — певний натуральний параметр, $p\leqslant n$. При $p=1$ суми Валле Пуссена $V_{n,p}(f)$ є частинними сумами Фур’є $S_{n-1}(f)$ порядку $n-1$, якщо ж $p=n$, то суми $V_{n,p}(f)$ перетворюються у вiдомi суми Фейєра $\sigma_{n-1}(f)$ порядку $n-1$:

$$\sigma_{n-1}(f)=\sigma_{n-1}(f;x)=\frac{1}{n}\sum_{k=0}^{n-1}S_{k}(f;x).$$

Крiм звичайних сум Валле Пуссена $V_{n,p}(f)$ будемо розглядати їх iнтерполяцiйнi аналоги $\widetilde{V}_{n,p}(f)$.

Нехай $f\in C$. Через $\widetilde{S}_{n-1}(f;x)$ будемо позначати тригонометричний полiном порядку $n-1$, що iнтерполює $f(x)$ у точках $x^{(n-1)}_{k}=\frac{2k\pi}{2n-1}$, $k\in\mathbb{Z}$, тобто такий, що

$${\widetilde{S}}_{n-1}(f;x^{(n-1)}_{k})=f(x^{(n-1)}_{k}),\penalty\ k\in\mathbb{Z}.$$

Iнтерполяцiйний тригонометричний полiном ${\widetilde{S}}_{n-1}(f;x)$, можна записати в такий спосiб (див., наприклад, [19, c. 13–14]):

$${\widetilde{S}}_{n-1}(f;x)=\frac{a^{(n-1)}_{0}}{2}+\sum\limits^{n-1}_{k=1}(a^{(n-1)}_{k}\cos kx+b^{(n-1)}_{k}\sin kx),$$

(3)

де

$$a^{(n-1)}_{k}=\frac{2}{2n-1}\sum\limits^{2n-2}_{j=0}f(x^{(n-1)}_{j})\cos kx^{(n-1)}_{j},\penalty\ k=0,1,...,n,$$

(4)

$$b^{(n-1)}_{k}=\frac{2}{2n-1}\sum\limits^{2n-2}_{j=0}f(x^{(n-1)}_{j})\sin kx^{(n-1)}_{j},\penalty\ k=1,2,...,n.$$

(5)

Полiноми

$${\mathop{V}\limits^{\sim}}_{n,p}(f;x)=\frac{a^{(n-1)}_{0}}{2}\lambda^{(n)}_{0}+\sum\limits^{n-1}_{k=1}\lambda^{(n)}_{k}(a^{(n-1)}_{k}\cos kx+b^{(n-1)}_{k}\sin kx),$$

(6)

де

$$\lambda_{k}^{(n)}=\begin{cases}1,&0\leqslant k\leqslant n-p,\\ 1-\frac{k-n+p}{p},&n-p+1\leqslant k\leqslant n.\end{cases}$$

(7)

$p\in\mathbb{N}$, $1\leq{p}\leq{n}$, а $a^{(n-1)}_{k}$ i $b^{(n-1)}_{k}$ означенi формулами (4) та (5) вiдповiдно, називають iнтерполяцiйними аналогами сум Валле Пуссена з параметрами $n$ та $p$. При $p=1$ суми ${\mathop{V}\limits^{\sim}}_{n,p}(f;x)$ спiвпадають з iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами ${\mathop{S}\limits^{\sim}}_{n-1}(f;x)$. У випадку $p=n$ суми ${\mathop{V}\limits^{\sim}}_{n,p}(f;x)$ перетворюються в iнтерполяцiйнi суми Фейєра $\widetilde{\sigma}_{n-1}(f;x)$ порядку $n-1$:

$$\widetilde{\sigma}_{n-1}(f;x)=\frac{1}{n}\sum\limits^{n-1}_{k=0}{\mathop{S}\limits^{\sim}}^{(n-1)}_{k}(f;x),$$

де

$$\widetilde{S}^{(n-1)}_{k}(f;x)=\frac{a^{(n-1)}_{0}}{2}+\sum\limits^{k}_{j=1}(a^{(n-1)}_{j}\cos jx+b^{(n-1)}_{j}\sin jx).$$

В загальному випадку iнтерполяцiйнi суми $\widetilde{V}_{n,p}(f;x)$ виражаються через суми $\widetilde{S}_{k}^{(n-1)}$ наступним чином

$$\widetilde{V}_{n,p}(f;x)=\frac{1}{p}\sum\limits^{n-1}_{k=n-p}\widetilde{S}^{(n-1)}_{k}(f;x).$$

Позначимо через $\rho_{n,p}(f;x)$ i $\widetilde{\rho}_{n,p}(f;x)$ величини вигляду

$$\rho_{n,p}(f;x)=f(x)-V_{n,p}(f;x),$$

$$\widetilde{\rho}_{n,p}(f;x)=f(x)-\widetilde{V}_{n,p}(f;x).$$

В роботi встановлено асимптотично непокращуванi аналоги нерiвностей типу Лебега для вiдхилень сум $V_{n,p}(f)$ та $\widetilde{V}_{n,p}(f;x)$ на множинах $C_{\bar{\beta}}^{\psi}L_{s}$ при $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta_{k}\in\mathbb{R},\ k\in\mathbb{N}$ i ${1\leq s\leq\infty}$.

Теорема 1. Нехай $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta_{k}\in\mathbb{R},\ k\in\mathbb{N}$. Тодi для довiльних $f\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}L_{s}$, ${1\leq s<\infty}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\Big(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi p}\psi(n-p+1)+O(1)\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big)E_{n-p+1}(f_{\bar{\beta}}^{\psi})_{L_{s}}.$$

(8)

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\bar{\beta}}L_{s}$, ${1\leq s<\infty}$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ в множинi $C^{\psi}_{\bar{\beta}}L_{s}$, ${1\leq s<\infty}$, знайдеться функцiя ${F(x)=F(f;n;p;x)}$ така, що ${E_{n-p+1}{(F_{\bar{\beta}}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\bar{\beta}}^{\psi})}_{L_{s}}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=$$

$$=\Big(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi p}\psi(n-p+1)+O(1)\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big)E_{n-p+1}(F_{\bar{\beta}}^{\psi})_{L_{s}}.$$

(9)

У (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) i (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, коефiцiєнти $\tau_{n,p}(k)$ визначаються рiвнiстю

$$\tau_{n,p}(k)=\left\{\begin{array}[]{ll}1-\frac{n-k}{p},&\ \ n-p+1\leq k\leq n-1,\\ 1,&\ \ k\geq n,\end{array}\right.$$

(10)

а $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 1. Доведення будемо проводити за схемою, яка запропонована в теоремi 1 роботи [10]. Нехай $f\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}L_{s}$, ${1\leq s\leq\infty}$. Тодi в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ (див., наприклад, [20, c. 810]) має мiсце iнтегральне зображення

$$\rho_{n,p}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\bar{\beta}}^{\psi}(x-t)\Psi_{1,n,p}(t)dt=$$

$$=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\bar{\beta}}^{\psi}(x-t)\cos\Big((n-p+1)t-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\Big)dt+$$

$$+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\bar{\beta}}^{\psi}(x-t)\Psi_{2,n,p}(t)dt,$$

(11)

де $\Psi_{j,n,p}(t)$ означається рiвнiстю

$$\Psi_{j,n,p}(t)=\sum\limits_{k=n-p+j}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\Big),\ j\in\mathbb{N}.$$

(12)

Функцiї $\cos\big((n-p+1)t-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)$ та $\Psi_{2,n,p}(t)$ ортогональнi до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n-p}$ порядку не вищого ${n-p}$, тому в силу (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ)

$$\rho_{n,p}(f;x)=$$

$$=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\cos\Big((n-p+1)t-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\Big)dt+$$

$$+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Psi_{2,n,p}(t)dt,$$

(13)

де

$$\delta_{n,p}(\cdot)=f_{\bar{\beta}}^{\psi}(\cdot)-t_{n-p}(\cdot).$$

(14)

Обравши в (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) у ролi $t_{n-p}(\cdot)$ полiном $t_{n-p}^{\ast}(\cdot)$ найкращого наближення в просторi $L_{s}$ функцiї $f_{\bar{\beta}}^{\psi}(\cdot)$ та використовуючи формулу (10) i нерiвнiсть Гельдера

$$\bigg\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}K(t-u)\varphi(u)du\bigg\|_{C}\leq$$

$$\leq\|K\|_{s^{\prime}}\|\varphi\|_{s},\ \varphi\in L_{s},\ K\in L_{s^{\prime}},\ 1\leq s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$

(15)

(див., наприклад, [21, c. 43]), iнтеграли рiвностi (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) оцiнимо наступним чином:

$$\big\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\cos(n-p+1)t\,dt\big\|_{C}\leq$$

$$\leq\|\delta_{n,p}\|_{s}\|\cos t\|_{s^{\prime}}\leq\|\cos t\|_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(f_{\bar{\beta}}^{\psi})_{L_{s}},$$

(16)

$$\big\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Psi_{2,n,p}(t)dt\big\|_{C}\leq$$

$$\leq\frac{1}{\pi}\|\delta_{n,p}\|_{s}\|\Psi_{2,n,p}\|_{s^{\prime}}\leq\frac{2^{1/s^{\prime}}}{\pi^{1/s}}\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)E_{n-p+1}(f_{\bar{\beta}}^{\psi})_{L_{s}}.$$

(17)

Об’єднуючи (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) i (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) отримуємо (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ).

Доведемо другу частину теореми. З iнтегрального зображення (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) i факту ортогональностi функцiї $\Psi_{2,n,p}(t)$ до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n-p}\in\mathcal{T}_{2(n-p)+1}$ випливає, що для довiльної функцiї $f\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}L_{s},\ \ 1\leq s<\infty$, $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta_{k}\in\mathbb{R}$, $k\in\mathbb{N}$ виконується рiвнiсть

$$|\rho_{n,p}(f;x)|=$$

$$=\frac{\psi(n-p+1)}{\pi p}\Big|\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{\bar{\beta}}^{\psi}(x-t)\cos\big((n-p+1)t-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)dt\Big|+$$

$$+O(1)\sum\limits_{k=n-p+2}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)E_{n-p+1}(f_{\bar{\beta}}^{\psi})_{L_{s}}.$$

(18)

Враховуючи (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ), щоб переконатися в справедливостi (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) досить показати, що якою б не була функцiя $\varphi\in L_{s},\ \ 1\leq s<\infty$ знайдеться функцiя ${\Phi(\cdot)=\Phi(\varphi;\cdot)}$, для якої при всiх $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$

$$E_{n-p+1}(\Phi)_{L_{s}}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}$$

(19)

i, крiм того, має мiсце рiвнiсть

$$\big|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Phi(t)\cos\Big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)dt\Big|=\|\cos t\|_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$

(20)

В якостi $\Phi(\cdot)$ розглянемо функцiю

$$\Phi(t)=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}\big|\cos\big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)\big|^{s^{\prime}-1}\times$$

$$\times\mathrm{sign}\cos\big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$

(21)

Для неї

$$\|\Phi(t)\|_{s}=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}\Big(\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big|\cos\big((n-p+1)t+$$

$$+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\Big)\big|^{(s^{\prime}-1)s}dt\big)^{\frac{1}{s}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}\big\|\cos\big((n-p+1)t-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)\big\|^{s^{\prime}-1}_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}=$$

$$=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$

(22)

Крiм того, оскiльки для довiльного $t_{n-p}\in\mathcal{T}_{2(n-p)+1}$

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}t_{n-p}(\tau)|\Phi(\tau)|^{s-1}\mathrm{sign}\Phi(\tau)d\tau=\Big(\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}\Big)^{s-1}\times$$

$$\times\int\limits_{-\pi}^{\pi}t_{n-p}(\tau)\cos\Big((n-p+1)\tau-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\Big)d\tau=0,$$

то на пiдставi теореми 1.4.5 роботи [21, c. 28] робимо висновок, що полiном ${t_{n-p}^{\ast}\equiv 0}$ є полiномом найкращого наближення функцiї $\Phi(t)$ в метрицi простору ${L_{s},1\leq s<\infty}$. Отже, з урахуванням (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ),

$$E_{n-p+1}(\Phi)_{L_{s}}=\|\Phi\|_{s}=E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$

(23)

В силу (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ),

$$\Big|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Phi(t)\cos\big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)dt\Big|=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}\Big|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big|\cos\big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)\big|^{s^{\prime}-1}\times$$

$$\times\mathrm{sign}\cos\big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)\cos\big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)dt\Big|=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}^{1-s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big|\cos\big((n-p+1)t+\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)\big|^{s^{\prime}}dt=$$

$$=\|\cos t\|_{s^{\prime}}E_{n-p+1}(\varphi)_{L_{s}}.$$

З останнiх спiввiдношень випливає (20). Теорему 1 доведено.

Теорема 2. Нехай $\psi\in{\cal D}_{0}$, $\beta_{k}\in\mathbb{R}$, $k\in\mathbb{N}$. Тодi для довiльних $f\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}L_{\infty}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{1}{p}\bigg(\frac{4}{\pi}\psi(n-p+1)+O(1)\Big(\frac{\psi^{2}(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}+$$

$$+p\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big)\bigg)E_{n-p+1}(f_{\bar{\beta}}^{\psi})_{L_{\infty}}.$$

(24)

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}L_{\infty}$ i довiльних ${n,p\in\mathbb{N}}$, $p\leq n$ знайдеться функцiя ${{F(x)=F(f;n;p;x)}\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}C}$ така, що ${E_{n-p+1}{(F_{\bar{\beta}}^{\psi})}_{C}=E_{n-p+1}{(f_{\bar{\beta}}^{\psi})}_{L_{\infty}}}$ i для неї при ${n-p\rightarrow\infty}$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=\frac{1}{p}\bigg(\frac{4}{\pi}\psi(n-p+1)+O(1)\Big(\frac{\psi^{2}(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}+$$

$$+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\psi(k)\tau_{n,p}(k)\Big)\bigg)E_{n-p+1}(F_{\bar{\beta}}^{\psi})_{C}.$$

(25)

У (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) i (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) коефiцiєнти $\tau_{n,p}(k)$ визначаються рiвнiстю (10), а $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Доведення теореми 2 будемо проводити за схемою, яка запропонована в теоремi 2 роботи [10]. Нехай $f\in C_{\bar{\beta}}^{\psi}L_{\infty},$ $\psi\in{\cal D}_{0}$. Виходячи з (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ), та враховуючи факт ортогональностi функцiї $\Psi_{1,n,p}(t)$ до будь-якого полiнома $t_{n-p}$ порядку не вищого за $n-p$, можемо записати

$$\rho_{n,p}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\Psi_{1,n,p}(t)dt=$$

$$=\frac{1}{\pi p}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n,p}(x-t)\big(\psi(n-p+1)\cos\big((n-p+1)t-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)+$$

$$+2\psi(n-p+2)\cos\big((n-p+2)t-\frac{\beta_{n-p+2}\pi}{2}\big)+$$

$$+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\!\!\!\tau_{n,p}(k)\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\big)\big)dt,$$

(26)

де $\tau_{n,p}(k)$ i $\delta_{n,p}(\cdot)$ визначаються рiвностями (10) i (14) вiдповiдно.

Обравши в (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) у ролi $t_{n-p}$ полiном $t_{n-p}^{\ast}$ найкращого наближення в просторi $L_{\infty}$ функцiї $f_{\bar{\beta}}^{\psi}$ i застосувавши нерiвнiсть (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) при $s=\infty$, отримуємо оцiнку

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{1}{\pi p}\big(\big\|\psi(n-p+1)\cos\big((n-p+1)t-\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}\big)+$$

$$+2\psi(n-p+2)\cos\big((n-p+2)t-\frac{\beta_{n-p+2}\pi}{2}\big)\big\|_{1}+$$

$$+p\big\|\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\big)\big\|_{1}\big)E_{n-p+1}{(f_{\bar{\beta}}^{\psi})}_{L_{\infty}}\leq$$

$$\leq\frac{1}{\pi p}\Big(\big\|\psi(n-p+1)\cos(n-p+1)t+$$

$$+2\psi(n-p+2)\cos\big((n-p+2)t+\alpha_{\bar{\beta},n,p}\big)\big\|_{1}+$$

$$+O(1)p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\Big)E_{n-p+1}{(f_{\bar{\beta}}^{\psi})}_{L_{\infty}},$$

(27)

де

$$\alpha_{\bar{\beta},n,p}=\frac{\beta_{n-p+2}\pi}{2}-\frac{n-p+2}{n-p+1}\frac{\beta_{n-p+1}\pi}{2}.$$

(28)

Як випливає з роботи С.О. Теляковського [22, c. 512–513],

$$\big\|\psi(n-p+1)\cos(n-p+1)t+2\psi(n-p+2)\cos\big((n-p+2)t+\alpha_{\bar{\beta},n,p}\big)\big\|_{1}+$$

$$+O(1)p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\tau_{n,p}(k)\psi(k)\leq$$

$$\leq 4\psi(n-p+1)+O(1)\Big(\frac{\psi^{2}(n-p+2)}{\psi(n-p+1)}+p\!\!\!\!\sum\limits_{k=n-p+3}^{\infty}\!\!\!\tau_{n,p}(k)\psi(k)\Big).$$

(29)

Спiввiдношення (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) i (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ) доводять нерiвнiсть (НЕРIВНОСТI ТИПУ ЛЕБЕГА ДЛЯ СУМ ВАЛЛЕ ПУССЕНА ТА ЇХ IНТЕРПОЛЯЦIЙНИХ АНАЛОГIВ НА КЛАСАХ $(\psi,\bar{\beta})$-ДИФЕРЕНЦIЙОВНИХ ФУНКЦIЙ).