Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй

Нехай $L_{p}$, $1\leq p\leq\infty$ — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ зi скiнченною нормою $\|f\|_{p}$, де при $p\in[1,\infty)$

$$\|f\|_{p}=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}},$$

а при $p=\infty$

$$\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|;$$

$C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|$.

Нехай, далi, $L^{\psi}_{\beta,p}$, $1\leq p<\infty$ — клас $2\pi$-перiодичних функцiй $f(x)$, що майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ представляються згортками

$$f(x):=\frac{a_{0}}{2}+(\Psi_{\beta}\ast\varphi)(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\perp 1,$$

(1)

де $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, а $\Psi_{\beta}(t)$ — сумовна на $[0,2\pi)$ функцiя, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \psi(k)>0,\ \beta\in\mathbb{R}.$$

(2)

Функцiю $\varphi$ в зображеннi (1), згiдно з О.I. Степанцем [2], с. 132), називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$.

Якщо $\psi(k)=k^{-r}$, $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, то класи $L^{\psi}_{\beta,p}$ є класами Вейля-Надя i позначаються через $W^{r}_{\beta,p}$. При $\beta=r$, $r\in\mathbb{N}$ останнi класи є вiдомими класами $W^{r}_{p}$.

Якщо твiрне ядро $\Psi_{\beta}$ класу $L^{\psi}_{\beta,p}$, $1\leq p\leq\infty$ задовольняє включенню $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=\penalty\ 1$, то $L^{\psi}_{\beta,p}\subset L_{\infty}$, а згортки виду (1) є неперервними функцiями (див. твердження 3.8.1 та 3.8.2 роботи [2], с. 137, 138). Тому клас усiх функцiй $f$ виду (1), для яких $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$ будемо позначати через $C^{\psi}_{\beta,p}$. Зрозумiло, що у випадку $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$ рiвнiсть (1) виконується при всiх $x\in\mathbb{R}$.

Вважаючи, що послiдовнiсть $\psi(k)$, що визначає клас $C^{\psi}_{\beta,p}$, є слiдом на множинi $\mathbb{N}$ деякої неперервної функцiї $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$, позначимо через $\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$, множину монотонно незростаючих функцiй $\psi(t)$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{p}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає, тобто знайдеться додатна стала $K$ така, що $t^{\alpha}_{1}\psi(t_{1})\leq Kt^{\alpha}_{2}\psi(t_{2})$ для будь-яких $t_{1}>t_{2}\geq 1$. Умова $\psi\in\Theta_{p}$, як неважко переконатись, гарантує справедливiсть включення $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ (див., наприклад [3], с. 657).

Прикладами функцiй $\psi$, що задовольняють умову $\psi\in\Theta_{p}$ є, зокрема, функцiї виду $\psi_{1}(t)=\frac{1}{t^{r}}$, $r>\frac{1}{p}$; $\psi_{2}(t)=\frac{\ln^{\alpha}(t+c)}{t^{r}}$, $r>\frac{1}{p}$, $\alpha>0$, $c>e^{\frac{2\alpha}{r-\frac{1}{p}}}-1$; $\psi_{3}(t)=\frac{1}{t^{r}\ln^{\alpha}(t+c)}$, $r>\frac{1}{p}$, $\alpha>0$, $c>0$; $\psi_{4}(t)=\frac{\ln\ln^{\alpha}(t+c)}{t^{r}}$, $r>\frac{1}{p}$, $\alpha>0$, $c>e^{\frac{2\alpha}{r-\frac{1}{p}}}-1$.

Сумами Зигмунда функцiї $f\in L_{1}$ називають тригонометричнi полiноми виду

$$Z_{n}^{s}(f;t)=\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\left(1-\left(\frac{k}{n}\right)^{s}\right)(a_{k}(f)\cos kt+b_{k}(f)\sin kt),s>0,$$

(3)

де $a_{k}(f)$ i $b_{k}(f)$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$. Суми Зигмунда при довiльному $s>0$ були введенi А. Зигмундом [4].

При $s=1$ суми $Z^{s}_{n}$ перетворюються у вiдомi суми Фейєра

$$\sigma_{n}(f;t)=\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\left(1-\frac{k}{n}\right)(a_{k}(f)\cos kt+b_{k}(f)\sin kt),$$

(4)

де $a_{k}(f)$ i $b_{k}(f)$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$.

При всiх $1\leq p$, $q\leq\infty$ i $\beta\in\mathbb{R}$ таких, що $L^{\psi}_{\beta,p}\subset L_{q}$ розглянемо величини вигляду

$${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{{q}}=\mathop{\sup}\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-Z^{s}_{n}(f;\cdot)\|_{{q}}.$$

(5)

В роботi дослiджуються порядковi оцiнки величин (5) при $\beta\in\mathbb{R}$, $\psi\in\Theta_{p}$, $1<p<\infty$ i $q=\infty$. Зрозумiло, що при $\psi\in\Theta_{p}$, $1<p<\infty$, $q=\infty$

$${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{\infty}={\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=\mathop{\sup}\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-Z^{s}_{n}(f;\cdot)\|_{C}.$$

(6)

Порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\infty};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ для $r\in\mathbb{N}$ знайдено в роботi А. Зигмунда [4]. Б. Надь [5] дослiдив величину ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,\infty};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ при $r>0$, $\beta\in\mathbb{Z}$, причому для $s\leq r$ ним знайдено для цих величин асимптотичнi рiвностi, а для $s>r$ — порядковi оцiнки. Згодом С.А. Теляковський [6] для $r>0$ одержав асимптотично точнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,\infty};Z_{n}^{s}\right)_{C}$ при $\beta\in\mathbb{R}$, $n\rightarrow\infty$.

Для сум Фейєра $\sigma_{n}(f;t)$ порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,p};\sigma_{n}\right)_{q}$ при $\beta\in\mathbb{Z}$ i $p=q=\infty$ були знайденi С.М. Нiкольським [7]; для величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{p};\sigma_{n}\right)_{q}$ у випадках а)$1<p,\ q<\infty$; б)$1\leq p<\infty,\ q=\infty$; в)$p=1,\ 1<q<\infty$ — у роботах В.М. Тихомирова [8] та А.I. Камзолова [9], [10]. Згодом результати [8] — [10] були доповненi у роботах М.В. Костича [11], [12], де знайдено порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(W^{r}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{q}$, $\beta\in\mathbb{R}$ при $1\leq p<\infty$, $q=\infty$, $r>\frac{1}{p}$, а також при $p=1$, $1<q<\infty$, $r>1-\frac{1}{p}$.

На класах $C^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,p}$ оцiнки наближень сумами Зигмунда в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках вивчались у роботах Д.М. Бушева [13], I.Б. Ковальської [14] та iнших. В роботi [14] у випадку $1<q\leq p<\infty$ одержано, зокрема, точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{q}$ за умови монотонного спадання до нуля послiдовностi $\psi(k)$, а у випадку $1<p<q<\infty$ — за умови $\frac{\psi(k)}{\psi(ck)}\leq K<\infty$, $c>1$, $K>0$ i монотонного спадання до нуля послiдовностi $\psi(k)k^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}$. Якщо $p=q=2$ в [14] знайдено точнi рiвностi величин вигляду (5). Точнi рiвностi для вказаних величин при $p=2$ i $q=\infty$, а також при $p=1$ i $q=2$ за умови збiжностi ряду $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)$ встановлено у роботах А.С. Сердюка та I.В. Соколенка [15], [16].

Асимптотично точнi оцiнки величин ${\cal E}_{n}\left(L^{\psi}_{\beta,p};Z^{s}_{n}\right)_{q}$ при деяких досить природних обмеженнях на функцiї $\psi$ знайдено у роботах Д.М. Бушева [13] при $p=q=\infty$ та I.Б. Ковальської [14] при $p=q=1$.

Поряд з величинами (6) в роботi розглядаються також найкращi рiвномiрнi наближення класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ тригонометричними полiномами $t_{n-1}$ порядку $n-1$, тобто величини вигляду

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C},\ \ 1<p<\infty.$$

(7)

Дослiдженню порядкових рiвностей для величин (7) присвячено роботу [18] (там же можна бiльш детально ознайомитись iз наявною бiблiографiєю щодо оцiнок вказаних величин).

В данiй роботi знайдено порядковi рiвностi для величин (6) при довiльних $1<p<\infty$, $q=\infty$ i $\psi\in\Theta_{p}$ i тим самим доповнено встановленi в [14] оцiнки величин (5) на випадки $1<p<\infty$, $q=\infty$, а також узагальнено результати роботи [11] на класи $C^{\psi}_{\beta,p}$, $\psi\in\Theta_{p}$, $\beta\in\mathbb{R}$. Крiм того, в роботi встановлено множину допустимих значень параметрiв (що визначають класи $C^{\psi}_{\beta,p}$, та лiнiйний метод $Z^{s}_{n}$) при яких суми Зигмунда, а також суми Фейєра, забезпечують порядок найкращих рiвномiрних наближень тригонометричними полiномами на вказаних класах, тобто

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\asymp{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}.$$

Перейдемо до точних формулювань.

Будемо казати, що додатна функцiя $g(t)$, задана на $[1,\infty)$, належить до множини $A^{+}$ ( i записувати $g\in A^{+}$), якщо iснує $\varepsilon>0$ таке, що $g(t)t^{-\varepsilon}$ зростає на $[1,\infty)$. Аналогiчно, якщо iснує $\varepsilon>0$ таке, що $g(t)t^{\varepsilon}$ спадає на $[1,\infty)$, то будемо казати, що $g$ належить до множини $A^{-}$ i записувати $g\in A^{-}$.

Через $\mathcal{Z}$ позначимо множину неперервних слабо коливних (в сенсi Зигмунда) функцiй, тобто додатних функцiй $g(t)$, визначених на $[1,\infty)$, таких, що при довiльному $\delta>0$ функцiя $g(t)t^{\delta}$ зростає, а $g(t)t^{-\delta}$ спадає, для достатньо великих $t$. При фiксованому $\rho>1$ через $\mathcal{Z}^{+}_{\rho}$ позначимо пiдмножину монотонно зростаючих функцiй $g\in\mathcal{Z}$, що задовольняють умову

$$g^{\rho}(n)\ln n=O\Big(\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{\rho}(t)}{t}dt\Big),\ n\in\mathbb{N},$$

а через $\mathcal{Z}^{-}_{\rho}$ — пiдмножину монотонно спадних функцiй $g\in\mathcal{Z}$, що задовольняють умову

$$\int\limits_{1}^{n}\frac{g^{\rho}(t)}{t}dt=O\big(g^{\rho}(n)\ln n\big),\ n\in\mathbb{N}.$$

Пiд записом $A(n)=O(B(n))$ розумiємо, що iснує стала $K>0$, така, що виконується нерiвнiсть $A(n)\leq K(B(n))$, де $n\in\mathbb{N}$. Запис $A(n)\asymp B(n)$ означає, що $A(n)=O(B(n))$ i одночасно $B(n)=\penalty\ O(A(n))$.

Теорема 1. Нехай $1<p<\infty$, $s>0$ i $g_{s,p}(t):=\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}$. Тодi

1. Якщо $\psi\in\Theta_{p}$ i $g_{s,p}\in A^{+}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=O\big(\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\big).$$

(8)

2. Якщо $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=O\Bigg(\frac{1}{n^{s}}\Bigg(\int\limits_{1}^{n}\frac{\big(\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}\big)^{p^{\prime}}}{t}dt\Bigg)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Bigg),\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$

(9)

3. Якщо $g_{s,p}\in A^{-}$, то для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=O\Big(\frac{1}{n^{s}}\Big).$$

(10)

Доведення. Оскiльки оператор

$$Z^{s}_{n}:f(t)\rightarrow Z^{s}_{n}(f,t)$$

є лiнiйним полiномiальним оператором, iнварiантним вiдносно зсувiв

$$Z^{s}_{n}(f_{h},t)=Z^{s}_{n}(f,t+h),\ f_{h}(t)=f(t+h),\ h\in\mathbb{R},$$

i норма в $C$, та класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ також iнварiантнi вiдносно зсувiв, тобто

$$\|f_{h}(t)\|_{C}=\|f(t)\|_{C};\ f(t)\in C^{\psi}_{\beta,p}\Rightarrow f_{h}(t)\in C^{\psi}_{\beta,p},$$

то

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}=\mathop{\sup}\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}|f(0)-Z_{n}^{s}(f;0)|.$$

В силу формул (1) i (3) для довiльної $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$, $1\leq p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$, $s>0$

$$f(0)-Z_{n}^{s}(f;0)=\frac{1}{\pi}\!\!\int\limits_{-\pi}^{\pi}\!\!\!\left(\frac{1}{n^{s}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\!+\!\Psi_{-\beta,n}(t)\right)\!\varphi(t)dt,$$

(11)

де $\Psi_{-\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)$, $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, $n\in\mathbb{N}$.

З нерiвностi Гельдера та нерiвностi трикутника випливає, що при $1\leq p<\infty$

$${\cal E}_{n}\left(C^{\psi}_{\beta,p};Z_{n}^{s}\right)_{C}\leq\frac{1}{\pi}\Bigg\|\frac{1}{n^{s}}\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)+\Psi_{-\beta,n}(t)\Bigg\|_{p^{\prime}}\leq$$

$$\leq\frac{1}{\pi n^{s}}\Bigg\|\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Bigg\|_{p^{\prime}}+\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{-\beta,n}(t)\big\|_{p^{\prime}},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$

(12)

Знайдемо оцiнку зверху величини $\|\Psi_{-\beta,n}(\cdot)\|_{p^{\prime}}$. Для цього, застосувавши до функцiї $\Psi_{-\beta,n}(t)$ перетворення Абеля, одержимо

$$\Psi_{-\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big(\psi(k)-\psi(k+1)\big)D_{k,\beta}(t)-\psi(n)D_{n-1,\beta}(t),$$

(13)

де

$$D_{k,\beta}(t)=\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}+\sum\limits_{\nu=1}^{k}\cos\left(\nu t+\frac{\beta\pi}{2}\right)=$$

$$=\cos\frac{\beta\pi}{2}\Bigg(\frac{\sin\frac{2k+1}{2}t}{2\sin\frac{t}{2}}\Bigg)-\sin\frac{\beta\pi}{2}\Bigg(\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\frac{2k+1}{2}t}{2\sin\frac{t}{2}}\Bigg).$$

(14)

Вiдомо (див., наприклад, [17], с. 89), що

$$|D_{k,\beta}(t)|=O(k),\ \ |D_{k,\beta}(t)|=O\Big(\frac{1}{|t|}\Big),\ 0<|t|\leq\pi.$$

(15)

Тому

$$\big\|D_{k,\beta}(t)\big\|^{p^{\prime}}_{p^{\prime}}=\!\!\!\int\limits_{-\pi}^{\pi}\!\!|D_{k,\beta}(t)|^{p^{\prime}}dt\!=O\Bigg(\int\limits_{0\leq|t|\leq\frac{1}{k}}\!\!\!k^{p^{\prime}}dt+\!\!\int\limits_{\frac{1}{k}\leq|t|\leq\pi}\!\!\!\frac{dt}{|t|^{p^{{}^{\prime}}}}\Bigg)\!\!=\!O(k^{p^{\prime}-1}).$$

З останньої рiвностi маємо при $1\leq p<\infty$, $k\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$

$$\|D_{k,\beta}(t)\|_{p^{\prime}}=O(k^{1-\frac{1}{p^{\prime}}})=O(k^{\frac{1}{p}}).$$

(16)

З (13) та (16) одержуємо

$$\|\Psi_{-\beta,n}(\cdot)\|_{p^{\prime}}=O\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big(\psi(k)-\psi(k+1)\big)k^{\frac{1}{p}}\big)+\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\Big),\ 1\leq p<\infty.$$

(17)

Далi, для оцiнки суми $\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big(\psi(k)-\psi(k+1)\big)k^{\frac{1}{p}}$ буде корисним наступне твердження роботи [18].

Лема 1. Нехай $r\in(0,1]$, а $\psi(k)>0$, монотонно незростає i для неї знайдеться $\varepsilon>0$ таке, що послiдовнiсть $k^{r+\varepsilon}\psi(k)$ майже спадає. Тодi iснує стала $K$, залежна вiд $\psi$ i $r$ така, що для довiльних $n\in\mathbb{N}$

$$\psi(n)n^{r}\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big(\psi(k)-\psi(k+1)\big)k^{r}\leq K\psi(n)n^{r}.$$

(18)

Оскiльки $\psi\in\Theta_{p}$, то, застосовуючи лему 1 при $r=\frac{1}{p}$, iз (17) отримуємо оцiнку

$$\|\Psi_{-\beta,n}(\cdot)\|_{p^{\prime}}=O(\psi(n)n^{\frac{1}{p}}),\ 1\leq p<\infty.$$

(19)

Перейдемо до оцiнки величини

$$\Big\|\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Big\|_{p^{\prime}}.$$

(20)

Застосувавши до функцiї $\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)$ перетворення Абеля, одержуємо

$$\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\Big(kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)=\sum\limits_{k=1}^{n-2}\Big(\psi(k)k^{s}-\psi(k+1)(k+1)^{s}\Big)D_{k,\beta}(t)+$$

$$+\psi(n-1)(n-1)^{s}D_{n-1,\beta}(t)-\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}.$$

(21)

Тодi, враховуючи (16), маємо

$$\Bigg\|\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Bigg\|_{p^{\prime}}=O(1)+$$

$$+O\Bigg(\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big|\psi(k)k^{s}-\psi(k+1)(k+1)^{s}\big|k^{\frac{1}{p}}\Bigg)+O\left(\psi(n-1)(n-1)^{s+\frac{1}{p}}\right).$$

(22)

Покажемо, що якщо $g_{s,p}\in A^{+}$, то

$$\Big\|\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Big\|_{p^{\prime}}=O\big(\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\big),\ 1\leq p<\infty.$$

(23)

З нерiвностi трикутника випливає

$$\sum\limits_{k=1}^{n-2}\!\big|\psi(k)k^{s}-\psi(k+1\!)(k+1)^{s}\big|k^{\frac{1}{p}}\leq\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big|\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}-\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}\big|+$$

$$+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big|\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}-\psi(k+1)(k+1)^{s}k^{\frac{1}{p}}\big|.$$

(24)

Далi, використовуючи монотонне зростання функцiї $g_{s,p}$ з множини $A^{+}$, отримуємо

$$\sum\limits_{k=1}^{n-2}\!\big|\psi(k)k^{s}-\psi(k+1\!)(k+1)^{s}\big|k^{\frac{1}{p}}<\sum\limits_{k=1}^{n-2}\big(\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}}-\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}\big)+$$

$$+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s}\big((k+1)^{\frac{1}{p}}-k^{\frac{1}{p}}\big)<\psi(n-1)(n-1)^{s+\frac{1}{p}}+$$

$$+\frac{1}{p}\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s}k^{\frac{1}{p}-1}=$$

$$=O\Bigg(\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}-1}\big(1+\frac{1}{k}\big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Bigg)=$$

$$=O\Bigg(\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}+\sum\limits_{k=2}^{n-1}\frac{\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}}{k}\Bigg)=$$

$$=O\Bigg(\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}+\int\limits_{1}^{n-1}\frac{\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}}{t}dt\Bigg)=O\big(\psi(n)n^{s+\frac{1}{p}}\big).$$

(25)

Об’єднавши (Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй) i (Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй), одержуємо (23). Iз (Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй), (19) i (23) при $\psi\in\Theta_{p}$ i $g_{s,p}\in A^{+}$ випливає (8).

Далi покажемо, що при виконаннi умови $g_{s,p}\in A^{-}$ для величини (20) виконується оцiнка

$$\Bigg\|\sum\limits_{k=1}^{n-1}\psi(k)k^{s}\cos\left(kt+\frac{\beta\pi}{2}\right)\Bigg\|_{p^{\prime}}=O(1),\ 1\leq p<\infty.$$

(26)

В силу (Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй) i монотоного спадання функцiї $g_{s,p}\in A^{-}$ отримуємо

$$\sum\limits_{k=1}^{n-2}\Big|\psi(k)k^{s}-\psi(k+1)(k+1)^{s}\Big|k^{\frac{1}{p}}<\psi(1)+\frac{1}{p}\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s}k^{\frac{1}{p}-1}=$$

$$=O\Bigg(1+\sum\limits_{k=1}^{n-2}\psi(k+1)(k+1)^{s+\frac{1}{p}-1}\big(1+\frac{1}{k}\big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Bigg)=$$

$$=O\Bigg(1+\sum\limits_{k=2}^{n-1}\frac{\psi(k)k^{s+\frac{1}{p}}}{k}\Bigg)=O\Bigg(1+\int\limits_{1}^{n-1}\frac{\psi(t)t^{s+\frac{1}{p}}}{t}dt\Bigg)=O(1).$$

(27)

З (Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй) та (Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй) одержуємо (26). Очевидно, що умова $g_{s,p}\in A^{-}$ забезпечує включення $\psi\in\Theta_{p}$. Об’єднавши (Оцiнки рiвномiрних наближень сумами Зигмунда на класах згорток перiодичних функцiй), (19) i (26) за умови $g_{s,p}\in A^{-}$, отримуємо оцiнку (10).

Для оцiнки величини (20) у випадку, коли $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$, нам буде корисним наступне твердження.

Лема 2. Нехай $0<r<1$ i $g_{s,p}\in\mathcal{Z}$. Тодi для довiльних $x\in(0,\pi]$ i $N\in\mathbb{N}$ мають мiсце нерiвностi

$$\bigg|\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx\bigg|\leq C_{g,r}g\Big(\frac{1}{x}\Big)x^{r-1},$$

(28)

$$\bigg|\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)}{k^{r}}\cos kx\bigg|\leq\widetilde{C}_{g,r}g\Big(\frac{1}{x}\Big)x^{r-1},$$

(29)

в яких $C_{g,r}$, $\widetilde{C}_{g,r}$ — додатнi величини, що залежать лише вiд $g$ та $r$.

Доведення. Покажемо справедливiсть лише нерiвностi (28), оскiльки (29) доводиться аналогiчно.

Представимо функцiю $S_{g,r}^{(N)}(x)=\sum\limits_{k=1}^{N}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx$ у виглядi

$$S_{g,r}^{(N)}(x)=S_{g,r}(x)-\sum\limits_{k=N+1}^{\infty}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx,$$

(30)

де $S_{g,r}(x)$ — сума ряду

$$S_{g,r}(x)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{g(k)}{k^{r}}\sin kx.$$

(31)

Функцiя $S_{g,r}$ є неперервною на $(0,\pi]$, а її частиннi суми $S^{(N)}_{g,r}$ рiвномiрно збiгаються до $S_{g,r}$ на будь-якому сегментi $[\varepsilon,\pi]$, де $0<\varepsilon<\pi$ (див., наприклад, [17], c. 6). Крiм того, згiдно з теоремою (5.2.6) роботи ([17], c. 300), при $x\rightarrow+0$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

$$S_{g,r}(x)=g\Big(\frac{1}{x}\Big)x^{r-1}\big(\Gamma(1-r)\cos\frac{\pi r}{2}+o(1)\big),\ 0<r<1,$$

(32)

в якiй $\Gamma(\cdot)$ — гамма-функцiя Ейлера. З (32) випливає, що

$$|S_{g,r}(x)|\leq C^{(1)}_{g,r}g\Big(\frac{1}{x}\Big)x^{r-1},\ 0<x\leq\pi,$$

(33)

$C^{(1)}_{g,r}$ — залежить лише вiд $g$ та $r$.

Через $\Theta_{g,r}^{(1)}$, $r\in(0,1)$, позначимо значення аргументу функцiї $g(t)t^{-\frac{r}{2}}$ таке, що при $t\in\penalty\ [\Theta_{g,r}^{(1)},\infty)$ функцiя $g(t)t^{-\frac{r}{2}}$ монотонно спадає, а через $\Theta_{g,r}^{(2)}$ — значення аргументу функцiї $g(t)t^{\frac{1-r}{2}}$ таке, що для довiльного $\tau\geq\Theta_{g,r}^{(2)}$

$$\max\limits_{t\in[1,\tau]}g(t)t^{\frac{1-r}{2}}=g(\tau)\tau^{\frac{1-r}{2}},$$

(оскiльки $g\in\mathcal{Z}$, то $\Theta_{g,r}^{(i)}$, $i=1,2$ iснують для довiльного $r\in(0,1)$). Покладемо $M=M(g,r)=\max\big\{1,\pi\Theta^{(1)}_{g,r},\pi\Theta^{(2)}_{g,r}\big\}$. Тодi для довiльного $x\in(0,\pi]$

$$\max\limits_{t\in[\frac{M}{x},\infty]}g(t)t^{-\frac{r}{2}}=g\Big(\frac{M}{x}\Big)\Big(\frac{x}{M}\Big)^{\frac{r}{2}},$$

(34)

$$\max\limits_{t\in[1,\frac{M}{x}]}g(t)t^{\frac{1-r}{2}}=g\Big(\frac{M}{x}\Big)\Big(\frac{M}{x}\Big)^{\frac{1-r}{2}}.$$

(35)