Порядковi оцiнки найкращих наближень i наближень сумами Фур’є класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй

Нехай $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задана за допомогою рiвностi ${\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}$; $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f(t)$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|$; $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $p$–му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f(t)$, в якому норма задана формулою $\|f\|_{p}=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}}.$

Нехай далi функцiя $f(x)\in L_{1}$, i її ряд Фур’є має вигляд

Множину функцiй $f(x)$, у яких iснує $(\psi,\beta)$-похiдна позначають через $L_{\beta}^{\psi}$, а пiдмножину неперервних функцiй iз $L_{\beta}^{\psi}$ – через $C_{\beta}^{\psi}$.

Якщо $f\in L^{\psi}_{\beta}$, i водночас $f^{\psi}_{\beta}\in\mathfrak{N}\subseteq L_{1}$, то кажуть, що функцiя $f$ належить класу $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$. Якщо $\mathfrak{N}=B_{p}^{0}$, де ${\mathfrak{N}=B_{p}^{0}=\left\{\varphi:\ ||\varphi||_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\}}$, то покладають $L^{\psi}_{\beta}B_{p}^{0}=L^{\psi}_{\beta,p}$.

Як показано в [1, с. 136], якщо послiдовнiсть $\psi(k)$ монотонно прямує до нуля при $k\rightarrow\infty$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}<\infty$, то елементи $f(\cdot)$ множини $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ при будь–якому $\beta\in\mathbb{R}$ i майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ представляються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}(f)}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in\mathfrak{N},\ \varphi\perp 1,$$

(1)

з сумовним ядром $\Psi_{\beta}(t)$ ряд Фур’є якого має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big).$$

При цьому функцiя $\varphi(\cdot)$ майже скрiзь спiвпадає з $f^{\psi}_{\beta}(\cdot)$. Якщо ж $f\in C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N},\ \beta\in\mathbb{R}$, то рiвнiсть (1) виконується для всiх $x\in\mathbb{R}$.

Якщо $\psi(k)=k^{-r},\ r>0$, то класи $L_{\beta,p}^{\psi}$ є вiдомими класами Вейля-Надя $W_{\beta,p}^{r}$.

Будемо вважати, що послiдовностi $\psi(k)$ є звуженням на множину натуральних чисел $\mathbb{N}$ деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$ таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi(t)$ позначатимемо через ${\mathfrak{M}}$.

Згiдно з [1, с. 159–160], кожнiй функцiї $\psi\in{\mathfrak{M}}$ поставимо у вiдповiднiсть характеристики

$$\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}\left(\psi(t)/2\right),\ \ \ \mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t},$$

де $\psi^{-1}(\cdot)$ — обернена до $\psi$ функцiя i розглянемо множину

$$\mathfrak{M}^{+}_{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty,\ t\rightarrow\infty\right\}.$$

Через ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ позначимо пiдмножину функцiй $\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$, для кожної з яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена зверху, тобто iснує стала ${K_{1}>0}$, така, що $\eta(\psi;t)-t\leq K_{1},\ t\geq 1$, а через ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ — пiдмножину функцiй ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, для кожної з яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена знизу деяким додатним числом, тобто iснує стала $K_{2}>0$, така, що ${\eta(\psi;t)-t\geq K_{2}},\ t\geq 1$.

Типовими представниками множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ є функцiї ${\psi_{r}(t)=\exp(-\alpha t^{r})},\ {\alpha>0},\ r>0$, причому, якщо $r\geq 1$, то $\psi_{r}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}$, а якщо ${r\in(0,1]}$, то $\psi_{r}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}$.

Через $F$ прийнято позначати множину функцiй $\psi\in{\mathfrak{M}}$, таких що $\eta^{\prime}(\psi,t)=\eta^{\prime}(\psi,t+0)\leq K$. Вiдмiтимо (див., наприклад, [1, с. 165]), що $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}\subset F$.

Якщо $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то (див., наприклад, [2, с. 97]) множини $C^{\psi}_{\beta}$ складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй. З iншого боку, як показано в [3, с. 1692], для кожної нескiнченно диференцiйовної, $2\pi$–перiодичної функцiї $f$ можна вказати функцiю $\psi$ з множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, таку що $f\in C^{\psi}_{\beta}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Метою даної роботи є знаходження точних порядкових оцiнок для величин вигляду

$${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{X}=\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{X},$$

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$, $\mathfrak{N}\subset X\subset L_{1}$, а також знаходження точних порядкових оцiнок найкращих наближень, тобто величин вигляду

$${E}_{n}(\mathfrak{N})_{X}=\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{X},$$

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за $n-1$, у наступних випадках:

1) $\mathfrak{N}=C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p<\infty,\ X=C$;

2) $\mathfrak{N}=L^{\psi}_{\beta,1},\ X=L_{s},\ 1<s\leq\infty$

При $X=L_{s},1\leq s\leq\infty$ будемо позначати ${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{L_{s}}$ через ${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{s}$, а $E_{n}(\mathfrak{N})_{L_{s}}$ через ${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{s}$ вiдповiдно.

Зробимо короткий iсторичний огляд дослiдження величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ i $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$.

Для класiв Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$, при довiльних $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p,s\leq\infty}$ точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{{s}}$, ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{{s}}$ вiдомi (див., наприклад, [4, с. 47–49]).

У випадку $p=s=1$ i $p=s=\infty$ вiдомi також асимптотичнi рiвностi при $n\rightarrow\infty$ для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{\infty}$ та ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{1}$, $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ (див., наприклад, роботи [5]–[7]).

У випадках $p=s=1$, $p=s=\infty$, $p=s=2$ та $p=2$ i $s=\infty$ встановленi точнi значення найкращих наближень ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{\infty}$ та ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{1}$ при усiх $n\in\mathbb{N}$, $r>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ (див. роботи [8]–[14].

На класах $L^{\psi}_{\beta,p}$ точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ у випадку, коли $\psi(k)k^{\frac{1}{p}-\frac{1}{s}}$ монотонно незростають i $\psi\in B$, де $B$ — множина монотонно незростаючих при $t\geq 1$ додатних функцiй $\psi(t)$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$, були знайденi у роботi [15] при довiльних ${1<p,s<\infty}$.

При $p=s=2$ в [15] також розв’язано задачу про точнi значення величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ за умови $\sup\limits_{k\geq n}\psi(k)<\infty$.

Зазначимо також, що при $p=2$ i $s=\infty$ або $p=1$ i $s=2$ точнi значення величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ для всiх $n\in\mathbb{N}$, $\beta\in\mathbb{R}$ за умови збiжностi ряду $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)$ знайденi у роботах [16] i [17].

В [18] встановлено точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ при $1\leq p<\infty,\ s=\infty$, а також при $p=1$ i $1<s\leq\infty$, у випадку коли $\psi\in B\cap\Theta_{p}$, де $\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$, — множина монотонно незростаючих функцiй $\psi(t)$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{p}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає.

При $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, для довiльних $1\leq p,s\leq\infty$, $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, встановленi в [2, с. 225] (див. також [19, с. 48]) i мають вигляд

$$C^{(1)}_{p,s}\psi(n)\leq E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq C^{(2)}_{p,s}\psi(n),$$

(2)

де $C^{(1)}_{p,s},\ C^{(2)}_{p,s}$ — додатнi сталi, що залежать тiльки вiд $p$ i $s$.

В [2, с. 219] (див. також [19, с. 60]) знайдено також точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$, для довiльних $1<p,s<\infty$, $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$, якi мають вигляд

$$C^{(3)}_{p,s}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\alpha}\leq E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}\leq C^{(4)}_{p,s}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\alpha},$$

(3)

де $C^{(3)}_{p,s},\ C^{(4)}_{p,s}$ — додатнi сталi, що залежать тiльки вiд $p$ i $s$, a ${\alpha=p^{-1}-s^{-1}}$, якщо $p<s$, i $\alpha=0$, якщо $p\geq s$.

Оцiнка зверху в спiввiдношеннi (3) є справедливою i у випадку $p=1$, за умови ${p<s<\infty}$ (див. [2, с. 224]).

У випадках $p=s=1$, $p=s=\infty$, $\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ в [20] встановлено асимптотичнi рiвностi для величин $E_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ i $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$. Крiм того в [21] при $p=s=\infty$ та ${p=s=1}$ отримано точнi значення величин $E_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ i $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, ${\beta\in\mathbb{R}}$ за умови, що функцiя $\psi(k),{k\in\mathbb{N}}$ має наступнi властивостi: 1) ${\Delta^{2}\psi(k)\mathop{=}\limits^{\rm df}\psi(k)-2\psi(k+1)+\psi(k+2)\geq 0}$, ${\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}\leq\rho},\ {0<\rho<1},\ {k=n,n+1,...}$; 2) ${\frac{\Delta^{2}\psi(n)}{\psi(n)}>\frac{(1+3\rho)\rho^{2n}}{(1-\rho)\sqrt{1-2\rho^{2n}}}}$.

В [22] для ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, за умови, що починаючи з деякого $t_{0}\geq 1$ ${\eta(t)-t>1}$, встановлено точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, $\beta\in\mathbb{R}$ при ${1<p<\infty},\ s=\infty$, котрi мають вигляд:

$$C_{\psi,p}^{(1)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}\leq{\cal E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C}\leq C_{\psi,p}^{(2)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ n\in\mathbb{N},$$

де $C_{\psi,p}^{(1)},\ C_{\psi,p}^{(2)}$ — додатнi сталi, що залежать вiд $\psi$ i $p$.

В данiй роботi встановлено точнi порядковi оцiнки величин ${E}_{n}\big(C^{\psi}_{\beta,p}\big)_{C}$, ${E}_{n}\big(L^{\psi}_{\beta,1}\big)_{s}$ i ${\cal E}_{n}\big(L^{\psi}_{\beta,1}\big)_{s}$ для довiльних ${1\leq p<\infty}$, ${1<s\leq\infty}$ i $\beta\in\mathbb{R}$, у випадку, коли $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty$, ${\eta(t)-t\geq a>2},\ {\mu(t)\geq b>2}$. При цьому константи в порядкових оцiнках записуються через параметри задачi в явному виглядi. Отриманi оцiнки доповнюють i уточнюють згаданi вище результати робiт [2, с. 219] (див. також [19, с. 60]) та [22].

Перейдемо до викладу основних результатiв.

Теорема 1. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty},\ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}(\eta(\psi,t)-t)=\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p<\infty}$. Тодi для $n\in\mathbb{N}$, таких, що ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ справедливi оцiнки

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C}\leq{\cal E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C}\leq\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \leq C_{a,b}\ (2p)^{1-\frac{1}{p}}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},$$

(4)

де

$$C_{a}=\frac{\pi}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}}\frac{(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{a^{3}(3a-4)},$$

(5)

$$C_{a,b}=\frac{1}{\pi}\max\left\{\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a},\ 2\pi\right\}.$$

(6)

Доведення теореми. Спочатку оцiнимо зверху величину ${\cal E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C}$. Згiдно з iнтегральним зображенням (1), для довiльної функцiї $f\in L^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ майже скрiзь виконується рiвнiсть

$$f(x)-S_{n-1}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta,n}(x-t)\varphi(t)dt,$$

(7)

де

$$\|\varphi\|_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1,$$

(8)

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big).$$

(9)

При цьому, якщо $f\in C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, то рiвнiсть (7) виконується в кожнiй точцi.

Далi нам буде корисним твердження роботи [1, с. 137–138].

Твердження 1. Якщо $h\in L_{p},\ 1\leq p\leq\infty$, ${g\in L_{p^{\prime}}},\ {\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1}$, то згортка

$$f(x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{\pi}^{\pi}h(x-t)g(t)dt$$

неперервна на всiй осi, причому

$$\left\|f\right\|_{C}\leq\frac{1}{\pi}\left\|h\right\|_{p}\left\|g\right\|_{p^{\prime}}.$$

(10)

В силу твердження 1, та формул (7) i (8)

$${\cal E}_{n}\big(C^{\psi}_{\beta,p}\big)_{C}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}}\|\varphi(\cdot)\|_{p}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}},$$

(11)

де $p^{\prime}=\frac{p}{p-1}$.

Застосувавши до функцiї $\Psi_{\beta,n}(t)$ перетворення Абеля, при довiльному $n\in\penalty\ \mathbb{N}$ одержимо

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}(\psi(k)-\psi(k+1))D_{k,\beta}(t)-\psi(n)D_{n-1,\beta}(t),$$

(12)

де

$$D_{k,\beta}(t)=\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}+\sum\limits_{j=1}^{k}\cos\left(jt-\frac{\beta\pi}{2}\right).$$

Врахування вiдомих формул (див., наприклад, [2, с. 40,42])

$$D_{k,0}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{j=1}^{k}\cos kt=\frac{\sin\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}},\ 0<|t|\leq\pi,$$

(13)

i

$$D_{k,1}(t)=\sum\limits_{j=1}^{k}\sin kt=\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}},\ 0<|t|\leq\pi,$$

(14)

де $D_{k,0}$ — ядро Дiрiхле порядку $k$, а $D_{k,1}$ — спряжене ядро Дiрiхле порядку $k$, дозволяє записати

$$D_{k,\beta}(t)=\cos\frac{\beta\pi}{2}D_{k,0}(t)+\sin\frac{\beta\pi}{2}D_{k,1}(t)=$$

$$=\cos\frac{\beta\pi}{2}\frac{\sin\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}}+\sin\frac{\beta\pi}{2}\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}}=$$

$$=\frac{\sin\left(\left(k+\frac{1}{2}\right)t-\frac{\beta\pi}{2}\right)+\sin\frac{\beta\pi}{2}\cos\frac{t}{2}}{2\sin\frac{t}{2}},\ 0<|t|\leq\pi.$$

(15)

Оскiльки

$$\sin\frac{t}{2}\geq\frac{t}{\pi},\ \ 0\leq t\leq\pi,$$

(16)

то з (15) одержимо

$$|D_{k,\beta}(t)|\leq\frac{\pi}{|t|},\ 0<|t|\leq\pi.$$

(17)

З формул (12) i (17) випливає, що

$$\left|\Psi_{\beta,n}(t)\right|\leq 2\pi\psi(n)\frac{1}{|t|},\ 0<|t|\leq\pi.$$

(18)

Крiм того, згiдно з (9) для довiльних $t\in\mathbb{R}$

$$\left|\Psi_{\beta,n}(t)\right|\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq\psi(n)+\int\limits_{n}^{\infty}\psi(u)du.$$

(19)

Для оцiнки iнтеграла в правiй частинi формули (19), скористаємось наступним твердженням роботи [23, с. 500].

Твердження 2. Якщо функцiя $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то для довiльного ${m\in\mathbb{N}}$, такого, що $\mu(\psi,m)>2$ виконується умова

$$\ \ \int\limits_{m}^{\infty}\psi(u)du\leq\frac{2}{1-\frac{2}{\mu(m)}}\psi(m)(\eta(m)-m).$$

(20)

Якщо $\mu(\psi,n)\geq b>2$, то з нерiвностi (20), отримуємо

$$\ \ \int\limits_{n}^{\infty}\psi(u)du\leq\frac{2b}{b-2}\psi(n)(\eta(n)-n).$$

(21)

З урахуванням формул (19) i (21), а також умови $\eta(n)-n\geq a>0$, маємо

$$\left|\Psi_{\beta,n}(t)\right|\leq\left(\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}\right)\psi(n)(\eta(n)-n),\ a>0,\ b>2.$$

(22)

Поклавши ${C_{a,b}=\frac{1}{\pi}\max\{\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a},\ 2\pi\}}$, та використовуючи формули (18), (22), отримуємо

$$\frac{1}{\pi}\|\Psi_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}}\leq$$

$$\leq C_{a,b}\psi(n)\left(\int\limits_{|t|\leq\frac{1}{\eta(n)-n}}(\eta(n)-n)^{p^{\prime}}dt+\int\limits_{\frac{1}{\eta(n)-n}\leq|t|\leq\pi}\frac{dt}{|t|^{p^{\prime}}}\right)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq$$

$$\leq C_{a,b}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{p}}2^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(1\!+\!\frac{1}{p^{\prime}-1}\left(1\!-\!\frac{\pi^{1-p^{\prime}}}{(\eta(n)-n)^{p^{\prime}-1}}\right)\!\!\right)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\!\!<$$

$$<C_{a,b}2^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(1+\frac{1}{p^{\prime}-1}\right)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{p}}=$$

$$=C_{a,b}2^{\frac{1}{p^{\prime}}}p^{\frac{1}{p^{\prime}}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{p}},\ \ 1<p^{\prime}<\infty,\ a>0,\ b>2.$$

(23)

З рiвностi (22), отримуємо, що при $p^{\prime}=\infty$

$$\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}}=\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\left(\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a}\right)\psi(n)(\eta(n)-n)\leq$$

$$\leq C_{a,b}\psi(n)(\eta(n)-n),\ a>0,\ b>2.$$

(24)

Зi спiввiдношень (11), (23) i (24) при $a>0,\ b>2$, $1\leq p<\infty$ отримуємо оцiнку

$${\cal E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C}\leq C_{a,b}(2p)^{1-\frac{1}{p}}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}.$$

Для завершення доведення теореми 1, враховуючи очевидну нерiвнiсть

$${E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C}\leq{\cal E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C},$$

потрiбно показати, що за умови виконання умов $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ i $\eta(n)-n\geq\linebreak\geq a>2,\ \mu(n)\geq b>2$, знайдеться функцiя $f^{*}\in C^{\psi}_{\beta,p}$, така, що

$${E}_{n}(f^{*})_{C}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f^{*}(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C}\geq$$

$$\geq\frac{\pi}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}}\frac{(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{a^{3}(3a-4)}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ 1\leq p\leq\infty.$$

(25)

Позначивши цiлу частину дiйсного числа $\alpha$ через $[\alpha]$, розглянемо при заданому $n\in\mathbb{N}$ функцiю

$$f_{p}(t)=f_{p}(\psi;n;t)=\frac{(a-1)(a-2)}{2\left(1+\pi^{2}\right)a(3a-4)}\frac{1}{(\eta(n)-n)^{1-\frac{1}{p}}}\times$$

$$\times\left(W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)\right),\ a>2,$$

(26)

в якiй величини $W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)$, $N,M\in\mathbb{N}\ (N<M)$ означаються за допомогою формули

$$W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)=\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N}^{M-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right),$$

(27)

де $\gamma\in\mathbb{R}$, а ${\lambda(k)},\ {k=1,2,...}$ — фiксована послiдовнiсть дiйсних чисел.

Покажемо спочатку, що функцiя $f_{p}(\cdot)$ належить класу $C^{\psi}_{\beta,p},{1\leq p\leq\infty}$. Для цього досить переконатись у виконаннi нерiвностi

$$\Big\|\big(f_{p}(\cdot)\big)^{\psi}_{\beta}\Big\|_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty.$$

(28)

З цiєю метою спочатку покажемо, що для функцiї $W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)$ справедливе твердження.

Лема 1. Нехай $\gamma\in\mathbb{R}$, а ${\lambda(k)},\ {k=1,2,...}$ — деяка послiдовнiсть дiйсних чисел. Тодi для довiльних $N,M\in\mathbb{N}\ (N<M)$ має мiсце рiвнiсть

$$W_{N,M}(\lambda;\gamma;t)=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N+1}^{M-1}\left(M-k\right)\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right).$$

(29)

Доведення леми 1. Рiвнiсть (29) випливає iз наступного ланцюжка перетворень:

$$\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N}^{M-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)=$$

$$=\frac{1}{M-N}\left(\sum\limits_{j=1}^{N}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)+...+\sum\limits_{j=1}^{M-1}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)\right)=$$

$$=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\left[(M-N-1)\lambda(N+1)\cos\left((N+1)t+\gamma\right)+...+\right.$$

$$\left.+\lambda(M-1)\cos\left((M-1)t+\gamma\right)\right]=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N+1}^{M-1}\left(M-k\right)\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right).$$

Лему 1 доведено.

Двiчi використавши рiвнiсть (29), отримуємо

$$W_{[\eta(n)],[\eta(\eta(n))]}(\psi;0;t)-W_{n,[\eta(n)]}(\psi;0;t)=\sum\limits_{k=1}^{[\eta(n)]}\psi(k)\cos kt+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\psi(k)\cos kt-$$

$$-\sum\limits_{k=1}^{n}\psi(k)\cos kt-\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}\left([\eta(n)]-k\right)\psi(k)\cos kt=$$

$$=\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]}\psi(k)\cos kt-\frac{1}{[\eta(n)]\!-\!n}\!\!\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}\!\!\!\left([\eta(n)]-k\right)\psi(k)\cos kt+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\psi(k)\cos kt=$$

$$=\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=n+1}^{[\eta(n)]-1}(k-n)\psi(k)\cos kt+\psi([\eta(n)])\cos([\eta(n)]t)+$$

$$+\frac{1}{[\eta(\eta(n))]-[\eta(n)]}\sum\limits_{k=[\eta(n)]+1}^{[\eta(\eta(n))]-1}\left([\eta(\eta(n))]-k\right)\psi(k)\cos kt.$$

(30)