Оцiнки знизу колмогоровських поперечникiв класiв iнтегралiв Пуассона

Нехай $L=L_{1}$ простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ з нормою $\|f\|_{1}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}|f(t)|dt$, $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$-перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\,sup}\limits_{t\in\mathbb{R}\ }|f(t)|,$ $C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t\in\mathbb{R}}|f(t)|$.

Iнтегралом Пуассона функцiї $\varphi\in L^{0}=\{\varphi\in L:\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\}$ називають функцiю $f$, що зображується у виглядi згортки

$$f(x)=A+\dfrac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}P_{q,\beta}(x-t)\varphi(t)dt=A+\left(P_{q,\beta}\ast\varphi\right)(x),\;A\in\mathbb{R},$$

(1)

де

$$P_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}q^{k}\cos\left(kt-\dfrac{\beta\pi}{2}\right),\,q\in(0,1),\,\beta\in\mathbb{R}$$

(2)

— ядро Пуассона $P_{q,\beta}(t)$ з параметрами $q$ i $\beta$. Функцiю $\varphi\in L^{0}$, пов’язану iз $f$ за допомогою рiвностi (1), називають $(q,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{q}$ (див., наприклад, [2, с. 302]).

Множину усiх iнтегралiв Пуассона вигляду (1) у випадку, коли

$$\|\varphi\|_{p}\leqslant 1,\,p=1,\infty,$$

будемо позначати через $C_{\beta,p}^{q}$.

Нехай $d_{m}(\mathfrak{M},X)$ — $m$-вимiрний поперечник за Колмогоровим центральносиметричної множини $\mathfrak{M}$ банахового простору $X$, тобто величина, що означається рiвнiстю

$$d_{m}(\mathfrak{M},X)=\inf_{F_{m}\subset X}\sup_{f\in\mathfrak{M}}\inf_{u\in F_{m}}\|f-u\|_{X},$$

(3)

де зовнiшнiй $\inf$ розглядається по всiх $m$-вимiрних лiнiйних пiдпросторах $F_{m}$ iз $X$.

Задача про знаходження точних значень або порядкових оцiнок колмогоровських поперечникiв для рiзноманiтних функцiональних компактiв в рiзноманiтних функцiональних просторах має багату iсторiю, ознайомитись з якою можна по роботах [3, 4, 5, 6, 11, 12, 13, 7, 8, 9, 10].

Задача про обчислення поперечникiв $d_{m}(\mathfrak{M},X)$, як правило, розпадається на двi частини. Спочатку фiксується деякий пiдпростiр ${F_{m}\subset X}$, $\dim F_{m}=m$, i обчислюється величина

$$E(F_{m},\mathfrak{M},X)=\sup_{f\in\mathfrak{M}}\inf_{u\in F_{m}}\|f-u\|_{X},$$

(4)

Зрозумiло, що згiдно з (3) i (4)

$$E(F_{m},\mathfrak{M},X)\geqslant d_{m}(\mathfrak{M},X).$$

(5)

Потiм для поперечника $d_{m}(\mathfrak{M},X)$ отримують оцiнки знизу. Позначимо через $\mathcal{T}_{2n-1}$ пiдпростiр тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$, порядок яких не перевищує $n-1$ i розглянемо величини найкращих наближень $E_{n}(C_{\beta,\infty}^{q})_{C}=E(\mathcal{T}_{2n-1},C_{\beta,\infty}^{q},C)$ i $E_{n}(C_{\beta,1}^{q})_{L}=\linebreak=E(\mathcal{T}_{2n-1},C_{\beta,1}^{q},L)$.

Як випливає з [9, 14, 15, 16], для довiльних $q\in(0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ мають мiсце рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{q})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{q})_{L}=\|P_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\dfrac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{2\nu+1}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$

(6)

де

$$\varphi_{n}(t)=\textnormal{sign}\sin nt,$$

а $\theta_{n}=\theta_{n}(q,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}q^{(2\nu+1)n}\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)=0.$$

(7)

Тому, з урахуванням (5), для розв’язання задачi про точнi значення вказаних поперечникiв залишається встановити оцiнки знизу

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{q},C)\geqslant\|P_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},$$

(8)

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{q},L)\geqslant\|P_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$

(9)

Мета даної роботи полягає у доведеннi оцiнок (8) i (9) у нових, не дослiджених ранiше, випадках.

Вперше нерiвностi (8) i (9) при $q\in(0,\dfrac{1}{7}]$, $\beta\in\mathbb{Z}$ i $n\in\mathbb{N}$ встановив О.К. Кушпель у [7] i [8]. Згодом В.Т. Шевалдiн [9] показав, що зазначенi нерiвностi виконуються при $q\in(0,q(\beta)]$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$, де $q(\beta)=0{,}2$ при $\beta\in\mathbb{Z}$ i $q(\beta)=0{,}196881$ при $\beta\in\mathbb{R\setminus Z}$. З роботи Нгуен Тхи Тх’єу Хоа [10, с. 211] випливає справедливiсть (8) i (9) для будь-яких $q\in(0,1)$, $\beta=2kl$, $l\in\mathbb{Z}$, при натуральних $n$, бiльших деякого, залежного вiд $q$, номера $n_{*}$ (при цьому було доведено iснування номера $n_{*}$, а конструктивного способу знаходження $n_{*}$ по $q$ не вказано). Авторами [17] доведено нерiвностi (8) i (9) для довiльних $q\in(0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$, $n\geqslant n_{q}$, де $n_{q}$ — найменший з номерiв $n\geqslant 9$ при фiксованому $q\in(0,1)$, для яких виконується нерiвнiсть

$$\dfrac{43}{10(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\dfrac{160}{57(n-\sqrt{n})}\;\dfrac{q}{(1-q)^{2}}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\dfrac{1}{2}+\dfrac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\dfrac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}.$$

(10)

У данiй роботi область допустимих значень параметра $n$, для яких справджуються оцiнки (8) i (9) вдалось дещо розширити. Перш нiж сформулювати основний результат роботи, розглянемо при кожному фiксованому $q\in(0,1)$ найменший з номерiв $n\geqslant 9$, для яких виконується нерiвнiсть

$$\dfrac{43}{10(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\dfrac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\dfrac{160}{57(n-\sqrt{n})},\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\dfrac{1}{2}+\dfrac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\dfrac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}.$$

(11)

Будемо позначати цей номер через $n_{q}^{*}$.

Теорема 1. Нехай $q\in(0,1)$. Тодi для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$ та всiх номерiв $n\geqslant n_{q}^{*}$ мають мiсце оцiнки (8) та (9).

Зауважимо, що згiдно з (10) i (11) $n_{q}^{*}\leqslant n_{q}$, тому з теореми 1 випливає теорема 2 роботи [17]. Отже, сформульована теорема у порiвняннi з теоремою 2 роботи [17] дозволяє розширити область допустимих значень параметра $n$, для яких виконуються оцiнки (8) i (9), при тих значеннях $q$, для яких $n_{q}>n_{q}^{*}$. Обчислення показують, що нерiвнiсть $n_{q}>n_{q}^{*}$ виконується зокрема при усiх $q\in[0{,}4925,\,1)$. Наприклад, при $q=0{,}5$ $n_{q}=969$, а $n_{q}^{*}=963$.

Доведення. Будемо використовувати запропонований О.К. Кушпелем метод знаходження оцiнок знизу колмогоровських поперечникiв класiв згорток iз твiрними ядрами, що задовольняють так звану умову $C_{y,2n}$. Наведемо необхiднi означення. Нехай $\Delta_{2n}=\{0=x_{0}<x_{1}<\dots<x_{2n}=2\pi\}$, $x_{k}=k\pi/n$ — розбиття промiжку $[0,2\pi]$ i

$$P_{q,\beta,1}(t)=(P_{q,\beta}\ast B_{1})(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{q^{k}}{k}\cos\left(kt-\dfrac{(\beta+1)\pi}{2}\right),$$

(12)

$$q\in(0,1),\;\beta\in\mathbb{R},$$

де $B_{1}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-1}\sin kt$ — ядро Бернуллi. Фундаментальним $SK$-сплайном називають функцiю $\overline{SP}_{q,\beta,1}(\cdot)=\overline{SP}_{q,\beta,1}(y,\cdot)$ виду

$$SP_{q,\beta,1}(\cdot)=\alpha_{0}+\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}P_{q,\beta,1}(\cdot-x_{k}),\;\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}=0,$$

(13)

$$\alpha_{k}\in\mathbb{R},\;k=0,1,\dots,2n,$$

що задовольняє спiввiдношення

$$\overline{SP}_{q,\beta,1}(y,y_{k})=\delta_{0,k}=\begin{cases}0,&k=\overline{1,2n-1},\\ 1,&k=0,\end{cases}$$

де $y_{k}=x_{k}+y$, $x_{k}=k\pi/n$, $y\in[0,\dfrac{\pi}{n})$.

В силу (12) i згiдно з означенням поняття $(q,\beta)$-похiдної

$$(P_{q,\beta,1}(\cdot))_{\beta}^{q}=B_{1}(\cdot),$$

(14)

тому з (13) маємо

$$(SP_{q,\beta,1}(\cdot))_{\beta}^{q}=\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}B_{1}(\cdot-x_{k}),\;\sum_{k=1}^{2n}\alpha_{k}=0.$$

(15)

Рiвностi в (14) i (15) слiд розумiти як рiвностi функцiй з $L_{1}$, тобто майже скрiзь. В силу леми 2.3.4 роботи [5, с. 76] функцiя, що знаходиться в правiй частинi рiвностi (15) є константою на кожному iнтервалi $(x_{k},x_{k+1})$. Тому, серед $(q,\beta)$-похiдних будь-якого сплайна вигляду (13), а значить, i для фундаментального сплайна $\overline{SP}_{q,\beta,1}(\cdot)$, iснує функцiя, яка є сталою на кожному iнтервалi $(x_{k},x_{k+1})$. Надалi саме таку функцiю будемо розумiти пiд записом $(\overline{SP}_{q,\beta,1}(\cdot))_{\beta}^{q}$.

Означення 1. Будемо казати, що для деякого дiйсного числа $y$ i розбиття $\Delta_{2n}$ ядро $P_{q,\beta}(\cdot)$ вигляду (2) задовольняє умову $C_{y,2n}$ (i записувати $P_{q,\beta}\in C_{y,2n}$), якщо для цього ядра iснує єдиний фундаментальний сплайн $\overline{SP}_{q,\beta,1}(y,\cdot)$ i для нього виконуються рiвностi

$$\emph{\textrm{sign}}(\overline{SP}_{q,\beta,1}(y,t_{k}))_{\beta}^{q}=(-1)^{k}\varepsilon e_{k},\,k=\overline{0,2n-1},$$

де $t_{k}=(x_{k}+x_{k+1})/2,$ $e_{k}$ дорiвнює або 0, або 1, а $\varepsilon$ приймає значення $\pm 1$ i не залежить вiд $k$.

Iз робiт О.К. Кушпеля [7, 8] випливає, що якщо ядро Пуассона $P_{q,\beta}$ задовольняє умову $C_{y_{0},2n}$, де $y_{0}$ — точка, в якiй функцiя ${|P_{q,\beta}\ast\varphi_{n}|}$, досягає найбiльшого значення, тобто $|(P_{q,\beta}\ast\varphi_{n})(y_{0})|=\linebreak=\|P_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}$, то для поперечникiв класiв згорток з таким ядром мають мiсце оцiнки (8) та (9). З урахуванням того, що ${y_{0}=y_{0}(n,q,\beta)=\dfrac{\theta_{n}\pi}{n}}$, де $\theta_{n}$ — корiнь рiвняння (7), $\theta_{n}\in[0,1)$, то для доведення теореми 1 достатньо встановити включення $P_{q,\beta}\in C_{y_{0},2n}$.

Вiдповiдно до леми 1 роботи [17] для довiльного ${t\in(\dfrac{(k-1)\pi}{n},\dfrac{k\pi}{n})}$, $k=\overline{1,2n}$, має мiсце представлення

$$(\overline{SP}_{q,\beta,1}(y_{0},t))_{\beta}^{q}=(-1)^{k+s+1}\frac{\pi}{4nq^{n}}\;(\mathcal{P}_{q}(t_{k}-y_{0})+\sum_{m=1}^{5}\gamma_{m}(y_{0})),$$

(16)

в якiй $\mathcal{P}_{q}(t)$ — ядро Пуассона рiвняння теплопровiдностi

$$\mathcal{P}_{q}(t)=\dfrac{1}{2}+2\sum_{j=1}^{\infty}\dfrac{\cos jt}{q^{j}+q^{-j}},$$

а

	$\displaystyle\gamma_{1}(y_{0})$	$\displaystyle=\gamma_{1}(k,y_{0})=2\sum_{j=[\sqrt{n}]+1}^{n-1}\dfrac{\cos j(t_{k}-y_{0})}{\dfrac{n}{q^{n}}|\lambda_{n-j}(y_{0})|\cos\dfrac{j\pi}{2n}},$		(17)
	$\displaystyle\gamma_{2}(y_{0})$	$\displaystyle=\gamma_{2}(k,y_{0})=$
		$\displaystyle=(-1)^{s}\frac{q^{n}}{n}\left(\dfrac{z_{0}(y_{0})}{|\lambda_{n}(y_{0})|^{2}}+2\sum_{j=1}^{n-1}\dfrac{z_{j}(y_{0})}{|\lambda_{n-j}(y_{0})|^{2}\cos\dfrac{j\pi}{2n}}\right),$		(18)
	$\displaystyle\gamma_{3}(y_{0})$	$\displaystyle=-\dfrac{R_{0}(y_{0})\dfrac{n}{q^{n}}}{2(2+R_{0}(y_{0})\dfrac{n}{q^{n}})},$		(19)
	$\displaystyle\gamma_{4}(y_{0})$	$\displaystyle=\gamma_{4}(k,y_{0})=-2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\dfrac{\delta_{j}(y_{0})\cos j(t_{k}-y_{0})}{\dfrac{n}{q^{n}}|\lambda_{n-j}(y_{0})|\cos\dfrac{j\pi}{2n}},$		(20)
	$\displaystyle\gamma_{5}(y_{0})$	$\displaystyle=\gamma_{5}(k,y_{0})=-2\sum\limits_{j=[\sqrt{n}]+1}^{\infty}\dfrac{\cos j(t_{k}-y_{0})}{q^{j}+q^{-j}},$		(21)
	$\displaystyle\delta_{j}(y_{0})$	$\displaystyle=\dfrac{n|\lambda_{n-j}(y_{0})|\cos\dfrac{j\pi}{2n}}{(q^{-j}+q^{j})q^{n}}-1,\;j=\overline{0,[\sqrt{n}]},$		(22)
	$\displaystyle z_{j}(y_{0})$	$\displaystyle=|r_{j}(y_{0})|\cos(j(t_{k}-y_{0})+\arg(r_{j}(y_{0})))+$
		$\displaystyle+(-1)^{s+1}R_{j}(y_{0})\cos(j(t_{k}-y_{0})),\;j=\overline{0,n-1},$
	$\displaystyle R_{j}(y_{0})$	$\displaystyle=|\lambda_{n-j}(y_{0})|-\dfrac{q^{n-j}}{n-j}-\dfrac{q^{n+j}}{n+j},\;j=\overline{0,n-1},$

$$\lambda_{n-j}(y_{0})=e^{-ijy_{0}}\left((-1)^{s}\left(\dfrac{q^{n-j}}{n-j}+\dfrac{q^{n+j}}{n+j}\right)+r_{j}(y_{0})\right),j=\overline{0,n-1},$$

		$\displaystyle r_{j}(y_{0})=\sum_{\nu=1}^{3}r_{j}^{(\nu)}(y_{0}),$
		$\displaystyle r_{j}^{(1)}(y_{0})=\dfrac{q^{3n-j}e^{i(3ny_{0}-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{3n-j}+$
		$\displaystyle\hskip 50.1875pt+\sum\limits_{m=2}^{\infty}\left(\dfrac{q^{(2m+1)n-j}e^{i((2m+1)ny_{0}-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m+1)n-j}+\right.$
		$\displaystyle\hskip 50.1875pt\left.+\dfrac{q^{(2m-1)n+j}e^{-i((2m-1)ny_{0}-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m-1)n+j}\right),$
		$\displaystyle r_{j}^{(2)}(y_{0})=i\left(\dfrac{q^{n+j}}{n+j}-\dfrac{q^{n-j}}{n-j}\right)\cos(ny_{0}-\frac{\beta\pi}{2}),$
		$\displaystyle r_{j}^{(3)}(y_{0})=(-1)^{s}\left(\dfrac{q^{n-j}}{n-j}+\dfrac{q^{n+j}}{n+j}\right)(|\sin(ny_{0}-\dfrac{\beta\pi}{2})|-1)$

$t_{k}=\dfrac{k\pi}{n}-\dfrac{\pi}{2n}$, а величина $s=s(n,q,\beta)$ означена рiвнiстю

$$(-1)^{s}=\mathop{\mathrm{sign}}\sin(ny_{0}-\dfrac{\beta\pi}{2}).$$

Згiдно з лемою 2 роботи [17] для довiльного $x\in\mathbb{R}$ i довiльного $q\in(0,1)$

$$\mathcal{P}_{q}(x)>\left(\dfrac{1}{2}+\dfrac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\dfrac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}.$$

(23)

В силу формул (16) i (23) включення $P_{q,\beta}\in C_{y_{0},2n}$ буде доведене для всiх $\beta\in\mathbb{R}$, якщо вдасться встановити справедливiсть наступної нерiвностi:

$$\left(\dfrac{1}{2}+\dfrac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\dfrac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}+\sum\limits_{k=1}^{5}\gamma_{k}(y_{0})\geqslant 0,$$

(24)

де величини $\gamma_{k}(y_{0})$, $k=\overline{1,5}$, заданi рiвностями (17)–(21). Оцiнку зверху суми $\sum\limits_{k=1}^{5}|\gamma_{k}(y_{0})|$ дає наступна лема, що є узагальненням леми 3 роботи [17].

Лема 1. Нехай $q\in(0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${y_{0}=y_{0}(n,q,\beta)=\dfrac{\theta_{n}\pi}{n}}$, де $\theta_{n}$ — корiнь рiвняння (7) i $\theta_{n}\in[0,1)$, а величини $\gamma_{k}(y_{0})$, $k=\overline{1,5}$ задаються рiвностями (17)–(21). Тодi при $n\geqslant 9$ та при виконаннi умови

$$\dfrac{q^{n}}{1-q^{2n}}\leqslant\dfrac{7q^{\sqrt{n}}}{37n^{2}}$$

(25)

справедлива оцiнка

$$\sum\limits_{k=1}^{5}|\gamma_{k}(y_{0})|\leqslant\dfrac{43}{10(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\dfrac{q}{(1-q)^{2}}\min\left\{\dfrac{160}{57(n-\sqrt{n})},\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}.$$

(26)

Доведення. В ходi доведення леми 3 роботи [17] для $n\geqslant 9$ було встановлено, що

$$|\gamma_{1}(y_{0})|+|\gamma_{2}(y_{0})|+|\gamma_{3}(y_{0})|+|\gamma_{5}(y_{0})|\leqslant\dfrac{43}{10(1-q)}q^{\sqrt{n}},$$

(27)

а також, що

$$|\gamma_{4}(y_{0})|<\dfrac{160}{57(n-\sqrt{n})}\;\dfrac{q}{(1-q)^{2}}.$$

(28)

Отже, щоб одержати (26), досить показати, що при $n\geqslant 9$ для величини $\gamma_{4}(y_{0})$ виконується також нерiвнiсть

$$|\gamma_{4}(y_{0})|<\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}\;\dfrac{q}{(1-q)^{2}}.$$

(29)

Згiдно з формулою (83) роботи [17]

$$|\delta_{j}(y_{0})|\leqslant\dfrac{4j}{3(n-j)}.$$

(30)

Записавши рiвнiсть (22) у виглядi

$$\dfrac{n}{q^{n}}|\lambda_{n-j}(y_{0})|\cos\dfrac{j\pi}{2n}=(q^{j}+q^{-j})(1+\delta_{j}(y_{0})),$$

з (20) та (30) одержуємо, що при $n\geqslant 9$

$$|\gamma_{4}(y_{0})|\leqslant 2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\dfrac{\dfrac{4j}{3(n-j)}}{|1-\dfrac{4j}{3(n-j)}|}q^{j}=2\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}\dfrac{4j}{3n-7j}q^{j}\leqslant$$

$$\leqslant\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}\sum_{j=1}^{[\sqrt{n}]}jq^{j}<\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}\sum_{j=1}^{\infty}jq^{j}<$$

$$<\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}\;\dfrac{q}{(1-q)^{2}}.$$

Тим самим (29) доведено. З (27), (28) та (29) одержуємо (26). Лему доведено.

З леми 1 випливає, що при $n\geqslant 9$ за умов (11) та (25) справедлива нерiвнiсть (24), а отже, як наслiдок, i оцiнки (8) та (9). Тому для остаточного доведення теореми залишилось показати, що при $n\geqslant 9$ нерiвнiсть (11) забезпечує виконання умови (25).

Зазначимо, що при $q\in(0,\dfrac{91}{250}]$ умова (25) виконується для довiльних ${n\geqslant 9}$. Для того, щоб у цьому переконатись досить помiтити, що послiдовнiсть $\xi(n)=(n-\sqrt{n})\ln\dfrac{91}{250}+2\ln n-\ln\left(\dfrac{7}{37}\left(1-\left(\dfrac{91}{250}\right)^{18}\right)\right)$ монотонно спадна при $n\geqslant 9$ i $\xi(9)<0$. Тому при $n\geqslant 9$

$$(n-\sqrt{n})\ln\dfrac{91}{250}+2\ln n-\ln\left(\dfrac{7}{37}\left(1-\left(\dfrac{91}{250}\right)^{18}\right)\right)<0.$$

(31)

Нерiвнiсть (31) еквiвалентна нерiвностi

$$\frac{\left(\dfrac{91}{250}\right)^{n-\sqrt{n}}}{1-\left(\dfrac{91}{250}\right)^{18}}<\frac{7}{37n^{2}},$$

а, тому при $q\in(0,\dfrac{91}{250}]$

$$\frac{q^{n-\sqrt{n}}}{1-q^{2n}}<\frac{\left(\dfrac{91}{250}\right)^{n-\sqrt{n}}}{1-\left(\dfrac{91}{250}\right)^{18}}<\frac{7}{37n^{2}}.$$

Отже, для доведення теореми 1 достатньо показати, що при $n\geqslant 9$ i ${q\in(\dfrac{91}{250},1)}$ має мiсце iмплiкацiя

$$\eqref{umova_n_00}\Rightarrow\eqref{umova_z}.$$

(32)

Для номерiв $n$ таких, що

$$\min\left\{\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}},\dfrac{160}{57(n-\sqrt{n})}\right\}=\dfrac{160}{57(n-\sqrt{n})}$$

iмплiкацiя (32) доведена у [17]. Тому залишається довести її при тих $n\in\mathbb{N}$, для яких

$$\min\left\{\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}},\dfrac{160}{57(n-\sqrt{n})}\right\}=\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}.$$

(33)

Оскiльки

$$\dfrac{1}{2}+\dfrac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}<\dfrac{1+q}{1-q},\;q\in(0,1),$$

то з (11) та (33) випливає нерiвнiсть

$$\dfrac{8}{3n-7\sqrt{n}}\;\dfrac{q}{(1-q)^{2}}<\left(\dfrac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}-1},$$

а, отже, й еквiвалентна їй нерiвнiсть

$$3n-7\sqrt{n}-\dfrac{8q}{(1-q)^{2}}\left(\dfrac{1+q}{1-q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}-1}>0.$$

(34)

З (34) випливає

$$n>\dfrac{8q}{3(1-q)^{2}}\left(\dfrac{1+q}{1-q}\right)^{3}.$$

(35)

Отже, при $n\geqslant 9$ i ${q\in(0,1)}$

$$\eqref{umova_n_00}\Rightarrow\eqref{n1}.$$

(36)

Далi покажемо, що при $n\geqslant 9$ i ${q\in(0,1)}$ нерiвнiсть (25) випливає з нерiвностi

$$n>\left(\frac{9(1+q)}{4(1-q)}\right)^{2}.$$

(37)

Оскiльки (див., наприклад, [18, с. 58]) для довiльного $q\in(0,1)$

$$\ln\frac{1}{q}=2\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{2k-1}\left(\frac{1-q}{1+q}\right)^{2k-1}>2\frac{1-q}{1+q},$$

то

$$\left(\frac{9(1+q)}{4(1-q)}\right)^{2}>\left(\frac{9}{4\frac{1-q}{1+q}}\right)^{\frac{125}{79}}>\left(\frac{9}{2\ln 1/q}\right)^{\frac{125}{79}}.$$

(38)

Iз (37) i (38) випливає нерiвнiсть

$$n>\left(\frac{9}{2\ln 1/q}\right)^{\frac{125}{79}},$$

яка еквiвалентна нерiвностi

$$\frac{2}{3}n\ln\frac{1}{q}>3n^{\frac{46}{125}}.$$

(39)

Оскiльки при $n\in\mathbb{N}\;$ $\ln n<n^{\frac{46}{125}}$ i при $n\geqslant 9\;$ $1-\dfrac{1}{\sqrt{n}}\geqslant\dfrac{2}{3}$, то з (39) випливає

$$n\left(1-\frac{1}{\sqrt{n}}\right)\ln\frac{1}{q}>3\ln n.$$

(40)

При $n\geqslant 9$ iз (40) одержуємо

$$\dfrac{1}{q^{n}}>\dfrac{n^{3}}{q^{\sqrt{n}}}>\dfrac{9n^{2}}{q^{\sqrt{n}}}>\dfrac{38n^{2}}{7q^{\sqrt{n}}}=\dfrac{37n^{2}}{7q^{\sqrt{n}}}+\dfrac{n^{2}}{7q^{\sqrt{n}}}>\dfrac{37n^{2}}{7q^{\sqrt{n}}}+q^{n}.$$

Отже, при $n\geqslant 9$ i $q\in(0,1)$

$$\eqref{n2}\Rightarrow\eqref{umova_z}.$$

(41)

Залишилось довести, що при ${q\in(\dfrac{91}{250},1)}$ i $n\geqslant 9$

$$\eqref{n1}\Rightarrow\eqref{n2}.$$

(42)

Для цього розглянемо рiзницю $v(q)$ правих частин в нерiвностях (35) та (37)

$$v(q)=\dfrac{8q}{3(1-q)^{2}}\left(\dfrac{1+q}{1-q}\right)^{3}-\left(\frac{9(1+q)}{4(1-q)}\right)^{2}=$$

$$=\left(\dfrac{1+q}{1-q}\right)^{2}\left(\dfrac{8q(1+q)}{3(1-q)^{3}}-\left(\frac{9}{4}\right)^{2}\right).$$

(43)

Оскiльки ${q\in(\dfrac{91}{250},1)}$, то

$$\dfrac{8q(1+q)}{3(1-q)^{3}}-\left(\frac{9}{4}\right)^{2}>0.$$

(44)

З (43) та (44) отримуємо нерiвнiсть $v(q)>0$, а разом з нею i (42). Об’єднуючи формули (36), (41) та (42) одержуємо (32) при ${q\in(\dfrac{91}{250},1)}$. Теорему доведено.

Зрозумiло, що при $q\in(q(\beta),1)$ знайденi у теоремi 1 оцiнки знизу для колмогоровських поперечникiв не випливають з вiдомих ранiше результатiв, отриманих в [7, 9, 10]. Покажемо на прикладi ядер Пуассона $P_{q,0}(t)$ та $P_{q,1}(t)$ при $q=0{,}21$, що їх також неможливо отримати, користуючись методами i пiдходами, якi розвинуто А. Пiнкусом [3] для класiв згорток iз ядрами, якi не збiльшують осцилляцiї. З цiєю метою наведемо деякi означення та твердження. Задамо не нульовий вектор $\mathbf{x}=(x_{1},\dots,x_{n})$, $x_{i}\in\mathbb{R}$. Позначимо через $S(\mathbf{x})$ число змiн знаку в послiдовностi $x_{1},\dots,x_{n}$ без урахування нульових членiв, а через $S_{c}(\mathbf{x})$ — число циклiчних змiн знаку в $\mathbf{x}$, тобто

$$S_{c}(\mathbf{x})=\max_{i}S(x_{i},x_{i+1},\dots,x_{n},x_{1},\dots,x_{i})=$$

$$=S(x_{k},x_{k+1},\dots,x_{n},x_{1},\dots,x_{k}),$$

де $k$ — довiльне цiле число для якого $x_{k}\not=0$. Для кусково-неперервної дiйснозначної $2\pi$-перiодичної функцiї $f(x)$ позначимо ${S_{c}(f)=\sup S_{c}(f(x_{1}),\dots,f(x_{m}))}$, де $m\in\mathbb{N}$, а супремум розглядається по всiх $x_{1}<\dots<x_{m}<x_{1}+2\pi$.