A.S. Serdyuk, I.V. Sokolenko
(Institute of Mathematics
of The National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev)
А. С. Сердюк, I. В. Соколенко
(Iнститут математики Нацiональної академiї наук України, Київ)
Approximation by linear methods of
classes of differentiable functions
Наближення лiнiйними методами
класiв диференцiйовних функцiй
Приближение линейными методами
классов дифференцируемых функций
We calculate the least upper bounds for
approximations in the metric of the space by linear methods of summation of Fourier series on classes of periodic functions defined by sequences of multipliers and shifts of argument .
Обчислено точнi верхнi межi
наближень в метрицi простору лiнiйними методами пiдсумовування рядiв Фур’є класiв перiодичних функцiй
, якi задаються послiдовностями мультиплiкаторiв та зсувiв аргументу .
Вычислены точные верхние грани приближений в метрике пространства линейными методами суммирования рядов Фурье классов периодических функций , задающихся последовательностями мультипликаторов и сдвигов аргумента .
Нехай
i — простори
-перiодичних функцiй зi стандартними нормами i . Одиничну кулю в просторi позначатимемо через тобто
|
|
|
Нехай, далi, i , — довiльнi послiдовностi
дiйсних чисел такi, що ряд
|
|
|
є рядом Фур’є деякої функцiї Тодi через позначимо множину всiх -перiодичних функцiй , якi майже скрiзь зображуються за допомогою згортки
|
|
|
(1) |
де
Функцiю в зображеннi (1) називають -похiдною функцiї i позначають . Поняття -похiдної введено О.I. Степанцем
(див., наприклад, [1]). Якщо a то з нерiвностi Юнга для згорток (див. [1, c. 293]):
|
|
|
випливає, що При
включення еквiвалентне виконанню умови
|
|
|
(2) |
Розглянемо послiдовностi функцiй i , якi заданi на деякiй множинi з граничною точкою i задовольняють умови
|
|
|
(3) |
При довiльному фiксованому означимо лiнiйний оператор , який кожнiй функцiї ставить у вiдповiднiсть функцiю
|
|
|
|
|
|
(4) |
де — коефiцiєнти Фур’є функцiї .
У данiй роботi розглядається задача про знаходження точних значень величин
|
|
|
(5) |
Має мiсце наступне твердження.
Теорема 1. Нехай послiдовнiсть задовольняє умову ,
а послiдовностi функцiй i — умови . Тодi для довiльної послiдовностi дiйсних чисел i довiльного
|
|
|
Доведення. Оскiльки згiдно з (1) для будь-якої
|
|
|
|
|
|
то майже скрiзь виконується рiвнiсть
|
|
|
(6) |
в якiй — функцiя, ряд Фур’є якої можна представити у виглядi
|
|
|
З рiвностей (1) i (6) одержуємо
|
|
|
Оскiльки функцiя ортогональна до будь-якої константи, то
|
|
|
Як вiдомо (див., наприклад, [2, наслiдок Д1.2., c. 392]), якщо то
|
|
|
(7) |
Враховуючи спiввiдношення (7), iнварiантнiсть множини вiдносно зсуву аргументу та рiвнiсть Парсеваля, маємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зауваження 1. З теореми 1 даної роботи i теореми 1 з роботи [3] випливає, що
|
|
|
де
а
Таким чином, мають мiсце всi твердження по наближенню класiв в метрицi простору якi є аналогiчними до тверджень, що стосуються рiвномiрних наближень класiв , отриманих у [3].
Наведемо деякi з них.
Розглянемо лiнiйнi полiномiальнi методи наближення функцiй з класiв . Нехай i — нескiнченнi трикутнi матрицi чисел такi, що:
|
|
|
(8) |
i лiнiйний оператор кожнiй функцiї
ставить у вiдповiднiсть тригонометричний полiном
|
|
|
|
|
|
(9) |
де — коефiцiєнти Фур’є функцiї
Для методiв теорема 1 формулюється таким чином.
Теорема . Нехай послiдовнiсть задовольняє умову , а i — умови . Тодi для довiльної послiдовностi дiйсних чисел i довiльного
|
|
|
|
|
|
(10) |
З теореми для деяких класичних лiнiйних методiв наближення випливають такi наслiдки.
Якщо
|
|
|
то тригонометричний полiном є частинною сумою
Фур’є функцiї порядку . В цьому випадку
|
|
|
(11) |
Для класiв при з (11) одержуємо
|
|
|
(12) |
При рiвнiсть (12) уточнює асимптотичну рiвнiсть (12) з [4] у тому сенсi, що зазначена рiвнiсть (12) з [4] при залишиться вiрною, якщо в нiй вилучити залишковий член.
З (S0.Ex19) i (11) випливає, що найкращим лiнiйним методом наближення вигляду (S0.Ex18) класiв у метрицi простору є метод Фур’є. Цей факт можна отримати з iнших мiркувань. Нехай i
|
|
|
— найкраще наближення функцiї в метрицi простору тригонометричними полiномами, порядку не вищого нiж .
Нехай, далi, i — лiнiйний оператор вигляду (S0.Ex18). Тодi величину
|
|
|
(13) |
називають найкращим лiнiйним наближенням класу за допомогою лiнiйних операторiв вигляду (S0.Ex18)
у метрицi простору а оператор , який реалiзує у правiй частинi (13), називається найкращим лiнiйним оператором наближення класу
Виконується наступне твердження.
Теорема 2. Нехай , а послiдовностi такi, що i . Тодi для довiльного
|
|
|
(14) |
Доведення. Неважко переконатися, що якщо , то для будь-якої i довiльного тригонометричного полiнома з нульовим середнiм значенням згортка
|
|
|
(15) |
зображується у виглядi полiнома , означеного в (S0.Ex18), при
|
|
|
|
|
|
i навпаки, довiльний тригонометричний полiном вигляду (S0.Ex18) зображується у виглядi згортки (15) з полiномом коефiцiєнти якого мають вигляд
|
|
|
|
|
|
Тому, з урахуванням (1), (S0.Ex18) i (13), маємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи, що , спiввiдношення (7) та iнварiантнiсть вiдносно зсуву аргумента, одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Як вiдомо з [2, c. 27], для довiльної функцiї має мiсце спiввiдношення двоїстостi:
|
|
|
(16) |
Оскiльки , то в силу (16)
|
|
|
|
|
|
Теорему 2 доведено.
З мiркувань, використаних при доведеннi теореми 2, випливає також, що при , для класу серед усiх лiнiйних методiв наближення вигляду (S0.Ex18) у метрицi простору найкращим є метод , що породжений системою чисел
|
|
|
|
|
|
де i — коефiцiєнти полiнома найкращого наближення твiрного ядра у метрицi простору
Оскiльки то найкращим лiнiйним методом наближення класiв у метрицi простору є метод Фур’є.
Наведемо наслiдок з теореми для методу Валле Пуссена.
Нехай i
|
|
|
Тодi полiном вигляду (S0.Ex18) є сумою Валле Пуссена функцiї i згiдно з (S0.Ex19)
|
|
|
|
|
|
(17) |
В [5, с. 1680] доведено, що при
|
|
|
|
|
|
(18) |
З (S0.Ex38) i (S0.Ex39) для класiв отримуємо рiвнiсть
|
|
|
(19) |
При рiвнiсть (19) уточнює асимптотичну рiвнiсть (71), отриману в [5]. А саме зазначена рiвнiсть (71) з [5] залишається вiрною, якщо в нiй вилучити залишковий член.
- 1.
Степанец А.И. Методы теории приближений: В
2 ч. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — Ч. 1. —
427 c.
- 2.
Корнейчук Н.П. Точные константы
в теории приближения. — М.: Наука, 1987. — 423 с.
- 3.
Сердюк А.С., Соколенко I.В. Рiвномiрнi наближення класiв -диференцiйовних функцiй лiнiйними методами // Проблеми теорiї наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iнституту математики НАН України. — 2011. — Т. 8, №1.— С. 181-189.
- 4.
Сердюк А.С. Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в метрицi простору . //
Укр. мат. журн. — 2005. — 57, № 10. — C.1395–1408.
- 5.
Сердюк А.С.
Приближение интегралов Пуассона суммами Валле Пуссена в равномерной и интегральной метриках //
Укр. мат. журн. — 2010. — 62, № 12. — C. 1672–1686.
Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics
of The National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01601, Kyiv, Ukraine.
E-mail: sokol@imath.kiev.ua, serdyuk@imath.kiev.ua