Нехай $\ C\$ i $\ L_{p},\ 1\leq p\leq\infty,$ — простори $2\pi$-перiодичних функцiй зi стандартними нормами $\ \|\cdot\|_{C}\$ i $\ \|\cdot\|_{L_{p}}$. Одиничну кулю в просторi $L_{p}$ позначатимемо через $B_{p},$ тобто

$$B_{p}=\{\varphi\in L_{p}:\ \|\varphi\|_{L_{p}}\leq 1\},\ \ \ 1\leq p\leq\infty.$$

Нехай, далi, $\psi=\psi(k)$ i $\bar{\beta}=\beta_{k}$, $k=1,2,\ldots,$ — довiльнi послiдовностi дiйсних чисел такi, що ряд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right),$$

є рядом Фур’є деякої функцiї $\Psi_{\bar{\beta}}\in L_{1}.\$ Тодi через $L^{\psi}_{\bar{\beta},p},1{\leq}p{\leq}\infty,$ позначимо множину всiх $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, якi майже скрiзь зображуються за допомогою згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\Psi_{\bar{\beta}}(t)dt=\frac{a_{0}}{2}+\big(\varphi\ast\Psi_{\bar{\beta}}\big)(x),\ \ \ a_{0}\in\mathbb{R},\ \ \ \varphi\in B_{p}^{0}.$$

(1)

де $B_{p}^{0}=\{\varphi\in B_{p}:\ \varphi\perp 1\}.$ Функцiю $\varphi$ в зображеннi (1) називають $(\psi,\bar{\beta})$-похiдною функцiї $f$ i позначають $f^{\psi}_{\bar{\beta}}(x)$. Поняття $(\psi,\bar{\beta})$-похiдної введено О.I. Степанцем (див., наприклад, [1]). Якщо $\varphi\in B_{1}^{0},\$ a $\ \Psi_{\bar{\beta}}\in L_{p},$ то з нерiвностi Юнга для згорток (див. [1, c. 293]):

$$\|y\ast z\|_{L_{p}}\leq\frac{1}{\pi}\|y\|_{L_{s}}\|z\|_{L_{q}},1\leq s\leq p\leq\infty,\ \frac{1}{q}=1-\frac{1}{s}+\frac{1}{p},y\in L_{s},z\in L_{q},$$

випливає, що $L^{\psi}_{\bar{\beta},1}\subset L_{p},1\leq p\leq\infty.$ При $p=2$ включення $\Psi_{\bar{\beta}}\in L_{2}$ еквiвалентне виконанню умови

$$\sum_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)<\infty.$$

(2)

Розглянемо послiдовностi функцiй $\lambda_{k}(\delta)$ i $\mu_{k}(\delta)$, якi заданi на деякiй множинi $E\subset\mathbb{R}$ з граничною точкою $\delta_{0}$ i задовольняють умови

$$\begin{array}[]{lll}\lambda_{0}(\delta)=1,&\mu_{0}(\delta)=0&\forall\delta\in E,\\ \\ \lim\limits_{\delta\rightarrow\delta_{0}}\lambda_{k}(\delta)=1,&\lim\limits_{\delta\rightarrow\delta_{0}}\mu_{k}(\delta)=0&k=1,2,\ldots\end{array}$$

(3)

При довiльному фiксованому $\delta\in E$ означимо лiнiйний оператор $U_{\delta}=U_{\delta}(\lambda;\mu)$, який кожнiй функцiї $f\in L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ ставить у вiдповiднiсть функцiю

$$U_{\delta}(\lambda;\mu;f;x)=\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{\infty}(\lambda_{k}(\delta)(a_{k}\cos kx+b_{k}\sin kx)+$$

$$+\mu_{k}(\delta)(-b_{k}\cos kx+a_{k}\sin kx)),$$

(4)

де $a_{k},b_{k}$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$.

У данiй роботi розглядається задача про знаходження точних значень величин

$${\cal E}_{\delta}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\lambda;\mu)_{L_{2}}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\bar{\beta},1}}\|f(x)-U_{\delta}(\lambda;\mu;f;x)\|_{L_{2}}.$$

(5)

Має мiсце наступне твердження.

Теорема 1. Нехай послiдовнiсть $\psi=\psi(k)$ задовольняє умову $(\ref{6})$, а послiдовностi функцiй $\lambda_{k}(\delta)$ i $\mu_{k}(\delta)$ — умови $(\ref{7''})$. Тодi для довiльної послiдовностi дiйсних чисел $\bar{\beta}=\beta_{k}$ i довiльного $\delta\in E\subset\mathbb{R}$

$${\cal E}_{\delta}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\lambda;\mu)_{L_{2}}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\left((1-\lambda_{k}(\delta))^{2}+\mu^{2}_{k}(\delta)\right)\psi^{2}(k)\right)^{1/2}.$$

Доведення. Оскiльки згiдно з (1) для будь-якої $f\in L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$

$$a_{k}\cos kx+b_{k}\sin kx=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\psi(k)\cos\left(k(x-t)-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)f^{\psi}_{\bar{\beta}}(t)dt,$$

$$-b_{k}\cos kx+a_{k}\sin kx=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\psi(k)\sin\left(k(x-t)-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)f^{\psi}_{\bar{\beta}}(t)dt,$$

то майже скрiзь виконується рiвнiсть

$$U_{\delta}(\lambda;\mu;f;x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\bar{\beta}}(x-t)U_{\delta}(\lambda;\mu;t)dt,$$

(6)

в якiй $U_{\delta}(\lambda;\mu;t)$ — функцiя, ряд Фур’є якої можна представити у виглядi

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\left(\lambda_{k}(\delta)\cos\left(kt{-}\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right){+}\mu_{k}(\delta)\sin\left(kt{-}\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)\right).$$

З рiвностей (1) i (6) одержуємо

$${\cal E}_{\delta}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\lambda;\mu)_{L_{2}}=\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\Bigg\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\big(\Psi_{\bar{\beta}}(t)-U_{\delta}(\lambda;\mu;t)\big)dt\Bigg\|_{L_{2}}.$$

Оскiльки функцiя $\Psi_{\bar{\beta}}(t)-U_{\delta}(\lambda;\mu;t)$ ортогональна до будь-якої константи, то

$${\cal E}_{\delta}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\lambda;\mu)_{L_{2}}=\sup\limits_{\varphi\in B_{1}}\Bigg\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\big(\Psi_{\bar{\beta}}(t)-U_{\delta}(\lambda;\mu;t)\big)dt\Bigg\|_{L_{2}}.$$

Як вiдомо (див., наприклад, [2, наслiдок Д1.2., c. 392]), якщо $u\in L_{p},\ 1\leq p\leq\infty,$ то

$$\|u\|_{L_{p}}=\sup_{g\in B_{p^{\prime}}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(t)u(t)dt,\ \ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$

(7)

Враховуючи спiввiдношення (7), iнварiантнiсть множини $B_{2}$ вiдносно зсуву аргументу та рiвнiсть Парсеваля, маємо

$${\cal E}_{\delta}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\lambda;\mu)_{L_{2}}=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}}\sup_{g\in B_{2}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x)\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\big(\Psi_{\bar{\beta}}(x-t)-U_{\delta}(\lambda;\mu;x-t)\big)dtdx=$$

$$=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{g\in B_{2}}\sup_{\varphi\in B_{1}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x+t)\big(\Psi_{\bar{\beta}}(x)-U_{\delta}(\lambda;\mu;x)\big)dxdt=$$

$$=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{g\in B_{2}}\Bigg\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x+t)\big(\Psi_{\bar{\beta}}(x)-U_{\delta}(\lambda;\mu;x)\big)dx\Bigg\|_{L_{\infty}}=$$

$$=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{g\in B_{2}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x)\big(\Psi_{\bar{\beta}}(x)-U_{\delta}(\lambda;\mu;x)\big)dx=\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\bar{\beta}}-U_{\delta}(\lambda;\mu)\big\|_{L_{2}}=$$

$${=}\frac{1}{\pi}\bigg\|\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\!\left(\!(1{-}\lambda_{k}(\delta))\cos\left(kx{-}\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right){+}\mu_{k}(\delta)\sin\left(kx{-}\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right)\!\right)\!\bigg\|_{L_{2}}\!{=}$$

$$=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\left((1-\lambda_{k}(\delta))^{2}+\mu^{2}_{k}(\delta)\right)\psi^{2}(k)\right)^{1/2}.$$

Теорему доведено.

Зауваження 1. З теореми 1 даної роботи i теореми 1 з роботи [3] випливає, що

$${\cal E}_{\delta}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\lambda;\mu)_{L_{2}}={\cal E}_{\delta}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\lambda;\mu)_{C},$$

де ${\cal E}_{\delta}(C^{\psi}_{\bar{\beta},2};\lambda;\mu)_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\bar{\beta},2}}\|f(x)-U_{\delta}(\lambda;\mu;f;x)\|_{C},$ а $C^{\psi}_{\bar{\beta},2}=C\cap L^{\psi}_{\bar{\beta},2}.$

Таким чином, мають мiсце всi твердження по наближенню класiв $L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ в метрицi простору $L_{2},$ якi є аналогiчними до тверджень, що стосуються рiвномiрних наближень класiв $C^{\psi}_{\bar{\beta},2}$, отриманих у [3]. Наведемо деякi з них.

Розглянемо лiнiйнi полiномiальнi методи наближення функцiй з класiв $L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$. Нехай $\Lambda=\|\lambda_{k}^{(n)}\|\$ i $\ {\rm M}=\|\mu_{k}^{(n)}\|,$ $n=0,1,\ldots,$ $\ k=0,1,\ldots,$ — нескiнченнi трикутнi матрицi чисел такi, що:

$$\begin{array}[]{lll}\lambda_{0}^{(n)}=1,&\mu_{0}^{(n)}=0,&n=0,1,2,\ldots,\\ \\ \lambda_{k}^{(n)}=0,&\mu_{k}^{(n)}=0,&k=n+1,n+2,\ldots,\\ \\ \lim\limits_{n\rightarrow\infty}\lambda_{k}^{(n)}=1,&\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\mu_{k}^{(n)}=0,&k=1,2,\ldots,\end{array}$$

(8)

i лiнiйний оператор $U_{n}=U_{n}(\Lambda;{\rm M})$ кожнiй функцiї $f\in L_{1}$ ставить у вiдповiднiсть тригонометричний полiном

$$U_{n}(\Lambda;{\rm M};f;x)=\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n}(\lambda_{k}^{(n)}(a_{k}\cos kx+b_{k}\sin kx)+$$

$$+\mu_{k}^{(n)}(-b_{k}\cos kx+a_{k}\sin kx)),$$

(9)

де $a_{k}\ i\ b_{k}$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f.$

Для методiв $U_{n}$ теорема 1 формулюється таким чином.

Теорема $1^{\prime}$. Нехай послiдовнiсть $\psi(k)$ задовольняє умову $(\ref{6})$, а $\Lambda=\|\lambda_{k}^{(n)}\|\$ i $\ {\rm M}=\|\mu_{k}^{(n)}\|$ — умови $(\ref{a1})$. Тодi для довiльної послiдовностi дiйсних чисел $\bar{\beta}=\beta_{k}$ i довiльного $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\Lambda;{\rm M})_{L_{2}}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\bar{\beta},1}}\|f(x)-U_{n}(\Lambda;{\rm M};f;x)\|_{L_{2}}=$$

$$=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{k=1}^{n}\left((1-\lambda_{k}^{(n)})^{2}+(\mu_{k}^{(n)})^{2}\right)\psi^{2}(k)+\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\psi^{2}(k)\right)^{1/2}.$$

(10)

З теореми $1^{\prime}$ для деяких класичних лiнiйних методiв наближення випливають такi наслiдки.

Якщо

$$\begin{array}[]{ccc}\lambda_{k}^{(n)}=\left\{\begin{array}[]{ll}1,&0\leq k\leq n,\\ 0,&k>n,\end{array}\right.&i&\mu_{k}^{(n)}\equiv 0,\end{array}$$

то тригонометричний полiном $U_{n}(\Lambda;{\rm M};f;x)$ є частинною сумою Фур’є $S_{n}(f;x)$ функцiї $f$ порядку $n$. В цьому випадку

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\Lambda;{\rm M})_{L_{2}}={\cal E}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};S_{n})_{L_{2}}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\psi^{2}(k)\right)^{1/2}.$$

(11)

Для класiв $L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ при $\psi(k)=q^{k},$ $0<q<1,$ з (11) одержуємо

$${\cal E}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};S_{n})_{L_{2}}=\frac{q^{n+1}}{\sqrt{\pi(1-q^{2})}}.$$

(12)

При $\beta_{k}\equiv\beta,\ \beta\in\mathbb{R},$ рiвнiсть (12) уточнює асимптотичну рiвнiсть (12) з [4] у тому сенсi, що зазначена рiвнiсть (12) з [4] при $p=2$ залишиться вiрною, якщо в нiй вилучити залишковий член.

З (S0.Ex19) i (11) випливає, що найкращим лiнiйним методом наближення вигляду (S0.Ex18) класiв $L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ у метрицi простору $L_{2}$ є метод Фур’є. Цей факт можна отримати з iнших мiркувань. Нехай $f\in L_{p},$ $1\leq p\leq\infty,$ i

$$E_{n}(f)_{L_{p}}=\inf\limits_{T_{n}}\|f-T_{n}\|_{L_{p}}$$

— найкраще наближення функцiї $f$ в метрицi простору $L_{p}$ тригонометричними полiномами, порядку не вищого нiж $n$.

Нехай, далi, $\mathfrak{N}\subset L_{p}$ i $U_{n}$ — лiнiйний оператор вигляду (S0.Ex18). Тодi величину

$${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{L_{p}}=\inf\limits_{U_{n}}\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}\|f-U_{n}(f)\|_{L_{p}}$$

(13)

називають найкращим лiнiйним наближенням класу $\mathfrak{N}$ за допомогою лiнiйних операторiв вигляду (S0.Ex18) у метрицi простору $L_{p},$ а оператор $U_{n}^{\ast}$, який реалiзує $\inf$ у правiй частинi (13), називається найкращим лiнiйним оператором наближення класу $\mathfrak{N}.$

Виконується наступне твердження.

Теорема 2. Нехай $1\leq p\leq\infty$, а послiдовностi $\psi=\psi(k)\ i\ \bar{\beta}=\beta_{k}$ такi, що $\psi(k)\neq 0\ \forall k\in\mathbb{N}\$ i $\ \Psi_{\bar{\beta}}\in L_{p}$. Тодi для довiльного $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{1}{\pi}E_{n}(\Psi_{\bar{\beta}})_{L_{p}}.$$

(14)

Доведення. Неважко переконатися, що якщо $\psi(k){\neq}0\ \forall k{\in}\mathbb{N}$, то для будь-якої $f\in L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ i довiльного тригонометричного полiнома з нульовим середнiм значенням $T_{n}^{0}(t)=\sum\limits_{k=1}^{n}(\alpha_{k}\cos kt+\gamma_{k}\sin kt),$ $\alpha_{k},\ \gamma_{k}\in\mathbb{R},$ згортка

$$\frac{a_{0}}{2}+\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\bar{\beta}}(x-t)T_{n}^{0}(t)dt$$

(15)

зображується у виглядi полiнома $U_{n}(\Lambda;{\rm M};f;x)$, означеного в (S0.Ex18), при

$$\lambda_{k}^{(n)}=\frac{\alpha_{k}}{\psi(k)}\cos\frac{\beta_{k}\pi}{2}+\frac{\gamma_{k}}{\psi(k)}\sin\frac{\beta_{k}\pi}{2},$$

$$\mu_{k}^{(n)}=\frac{\gamma_{k}}{\psi(k)}\cos\frac{\beta_{k}\pi}{2}-\frac{\alpha_{k}}{\psi(k)}\sin\frac{\beta_{k}\pi}{2};$$

i навпаки, довiльний тригонометричний полiном $U_{n}(\Lambda;{\rm M};f;x)$ вигляду (S0.Ex18) зображується у виглядi згортки (15) з полiномом $T_{n}^{0}(t),$ коефiцiєнти якого мають вигляд

$$\alpha_{k}={\psi(k)}\left(\lambda_{k}^{(n)}\cos\frac{\beta_{k}\pi}{2}-\mu_{k}^{(n)}\sin\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right),$$

$$\gamma_{k}={\psi(k)}\left(\lambda_{k}^{(n)}\sin\frac{\beta_{k}\pi}{2}+\mu_{k}^{(n)}\cos\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right).$$

Тому, з урахуванням (1), (S0.Ex18) i (13), маємо

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\inf\limits_{U_{n}}\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\bar{\beta},1}}\|f-U_{n}(f)\|_{L_{p}}=$$

$$=\inf\limits_{T_{n}^{0}}\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\bar{\beta},1}}\left\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\bar{\beta}}(x-t)\left(\Psi_{\bar{\beta}}(t)-T_{n}^{0}(t)\right)dt\right\|_{L_{p}}=$$

$$=\inf\limits_{T_{n}^{0}}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\left\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\left(\Psi_{\bar{\beta}}(t)-T_{n}^{0}(t)\right)dt\right\|_{L_{p}}.$$

Враховуючи, що $(\Psi_{\bar{\beta}}-T_{n}^{0})\perp 1$, спiввiдношення (7) та iнварiантнiсть $B_{p^{\prime}}$ вiдносно зсуву аргумента, одержуємо

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{T_{n}^{0}}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}}\sup\limits_{g\in B_{p^{\prime}}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x)\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\left(\Psi_{\bar{\beta}}(x-t)-T_{n}^{0}(x-t)\right)dtdx=$$

$$=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{T_{n}^{0}}\sup\limits_{g\in B_{p^{\prime}}}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x)\left(\Psi_{\bar{\beta}}(x-t)-T_{n}^{0}(x-t)\right)dxdt=$$

$$=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{T_{n}^{0}}\sup\limits_{g\in B_{p^{\prime}}}\bigg\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x+t)\left(\Psi_{\bar{\beta}}(x)-T_{n}^{0}(x)\right)dx\bigg\|_{L_{\infty}}=$$

$$=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{T_{n}^{0}}\sup\limits_{g\in B_{p^{\prime}}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x)\left(\Psi_{\bar{\beta}}(x)-T_{n}^{0}(x)\right)dx.$$

Як вiдомо з [2, c. 27], для довiльної функцiї $\ u\in L_{p},1\leq p\leq\infty,$ має мiсце спiввiдношення двоїстостi:

$$\inf_{\alpha\in\mathbb{R}}\|u-\alpha\|_{L_{p}}=\sup_{g\in B_{p^{\prime}}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(t)u(t)dt,\ \ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$

(16)

Оскiльки $(\Psi_{\bar{\beta}}-T_{n}^{0})\perp 1$, то в силу (16)

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{T_{n}^{0}}\sup\limits_{g\in B_{p^{\prime}}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}g(x)\left(\Psi_{\bar{\beta}}(x)-T_{n}^{0}(x)\right)dx=$$

$$=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{T_{n}^{0}}\inf\limits_{\alpha\in\mathbb{R}}\|\Psi_{\bar{\beta}}(t)-T_{n}^{0}(t)-\alpha\|_{L_{p}}=\frac{1}{\pi}E_{n}(\Psi_{\bar{\beta}})_{L_{p}}.$$

Теорему 2 доведено.

З мiркувань, використаних при доведеннi теореми 2, випливає також, що при $\psi(k)\neq 0$ $\ \forall k\in\mathbb{N}$, для класу $L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ серед усiх лiнiйних методiв наближення $U_{n}$ вигляду (S0.Ex18) у метрицi простору $L_{p}$ найкращим є метод $U_{n}^{\ast}(\Lambda;{\rm M};f;x)$, що породжений системою чисел

$$\lambda_{k}^{(n)}=\frac{\alpha_{k}^{\ast}}{\psi(k)}\cos\frac{\beta_{k}\pi}{2}+\frac{\gamma_{k}^{\ast}}{\psi(k)}\sin\frac{\beta_{k}\pi}{2},$$

$$\mu_{k}^{(n)}=\frac{\gamma_{k}^{\ast}}{\psi(k)}\cos\frac{\beta_{k}\pi}{2}-\frac{\alpha_{k}^{\ast}}{\psi(k)}\sin\frac{\beta_{k}\pi}{2},$$

де $\alpha_{k}^{\ast}$ i $\gamma_{k}^{\ast}$ — коефiцiєнти полiнома найкращого наближення твiрного ядра $\Psi_{\bar{\beta}}$ у метрицi простору $L_{p}.$ Оскiльки $E_{n}(\Psi_{\bar{\beta}})_{2}=\|\Psi_{\bar{\beta}}-S_{n}(\Psi_{\bar{\beta}})\|_{2},$ то найкращим лiнiйним методом наближення $U_{n}^{\ast}$ класiв $L^{\psi}_{\bar{\beta},1}$ у метрицi простору $L_{2}$ є метод Фур’є.

Наведемо наслiдок з теореми $1^{\prime}$ для методу Валле Пуссена. Нехай $n=0,1,2,\ldots,$ $0\leq m\leq n,\ m\in\mathbb{N}$ i

$$\begin{array}[]{cc}\lambda_{k}^{(n)}=\left\{\begin{array}[]{ll}1,&0\leq k\leq n-m,\\ 1-\frac{k-n+m}{m+1},&n-m<k\leq n,\\ 0,&k>n,\end{array}\right.&\mu_{k}^{(n)}\equiv 0.\end{array}$$

Тодi полiном $U_{n}(\Lambda;{\rm M};f;x)$ вигляду (S0.Ex18) є сумою Валле Пуссена $V_{n,m}(f;x)$ функцiї $f$ i згiдно з (S0.Ex19)

$${\cal E}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};\Lambda;{\rm M})_{L_{2}}={\cal E}(L^{\psi}_{\bar{\beta},1};V_{n,m})_{L_{2}}=$$

$$=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\left(\frac{1}{(m{+}1)^{2}}\sum\limits_{k{=}n{-}m{+}1}^{n}(k{-}n{+}m)^{2}\psi^{2}(k)+\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\psi^{2}(k)\right)^{1/2},$$

(17)

В [5, с. 1680] доведено, що при $\ 0<q<1$

$$\frac{1}{(m+1)^{2}}\sum\limits_{k{=}n{-}m{+}1}^{n}(k{-}n{+}m)^{2}q^{2k}+\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}q^{2k}=$$

$$=\frac{q^{2(n-m+1)}(1+q^{2}-q^{2(m+1)}(2m+3-q^{2}(2m+1)))}{(m+1)^{2}(1-q^{2})^{3}}.$$

(18)

З (S0.Ex38) i (S0.Ex39) для класiв $L^{q}_{\bar{\beta},1}$ отримуємо рiвнiсть

$${\cal E}(L^{q}_{\bar{\beta},1};V_{n,m})_{L_{2}}=\frac{q^{n-m+1}}{\sqrt{\pi}(m+1)}\sqrt{\frac{1+q^{2}-q^{2(m+1)}(2m+3-q^{2}(2m+1))}{(1-q^{2})^{3}}}.$$

(19)

При $\beta_{k}\equiv\beta,\ \beta\in\mathbb{R},$ рiвнiсть (19) уточнює асимптотичну рiвнiсть (71), отриману в [5]. А саме зазначена рiвнiсть (71) з [5] залишається вiрною, якщо в нiй вилучити залишковий член.

1. 1.

   Степанец А.И. Методы теории приближений: В 2 ч. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — Ч. 1. — 427 c.

2. 2.

   Корнейчук Н.П. Точные константы в теории приближения. — М.: Наука, 1987. — 423 с.

3. 3.

   Сердюк А.С., Соколенко I.В. Рiвномiрнi наближення класiв $(\psi,\bar{\beta})$-диференцiйовних функцiй лiнiйними методами // Проблеми теорiї наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iнституту математики НАН України. — 2011. — Т. 8, №1.— С. 181-189.

4. 4.

   Сердюк А.С. Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в метрицi простору $L_{p}$. // Укр. мат. журн. — 2005. — 57, № 10. — C.1395–1408.

5. 5.

   Сердюк А.С. Приближение интегралов Пуассона суммами Валле Пуссена в равномерной и интегральной метриках // Укр. мат. журн. — 2010. — 62, № 12. — C. 1672–1686.

Contact information:

Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of The National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01601, Kyiv, Ukraine.

E-mail: sokol@imath.kiev.ua, serdyuk@imath.kiev.ua