УДК 517.5

Порядковi оцiнки найкращих наближень i наближень сумами Фур’є класiв $(\psi,\beta)$ – диференцiйовних функцiй

Order estimation of the best approximations and of the approximations by Fourier sums of classes of $(\psi,\beta)$–differentiable functions

Встановлено точнi за порядком оцiнки найкращих рiвномiрних наближень тригонометричними полiномами на класах $C^{\psi}_{\beta,p}$ — $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй $f$, якi зображуються згортками функцiй, що належать одиничним кулям просторiв $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, з фiксованими твiрними ядрами $\Psi_{\beta}\subset L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, коефiцiєнти Фур’є яких спадають до нуля приблизно як степеневi функцiї. Точнi порядковi оцiнки найкращих наближень встановлено також i в $L_{p}$–метрицi, $1<p\leq\infty$, для класiв $L^{\psi}_{\beta,1}$ — $2\pi$–перiодичних функцiй $f$ еквiвалентних вiдносно мiри Лебега до згорток ядер $\Psi_{\beta}\subset L_{p}$ iз функцiями з одиничної кулi простору $L_{1}$. Показано, що в усiх розглядуваних випадках порядки найкращих наближень реалiзують суми Фур’є.

There were established the exact–order estimations of the best uniform approximations by the trigonometrical polynoms on the $C^{\psi}_{\beta,p}$ classes of $2\pi$–periodic continuous functions $f$, which are defined by the convolutions of the functions, which belong to the unit ball in $L_{p}$, $1\leq p<\infty$ spaces with generating fixed kernels $\Psi_{\beta}\subset L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, whose Fourier coefficients decreasing to zero approximately as power functions. The exact order estimations were also established in $L_{p}$–metrics, $1<p\leq\infty$ for $L^{\psi}_{\beta,1}$ classes of $2\pi$–periodic functions $f$, which are equivalent by means of Lebesque measure to the convolutions of $\Psi_{\beta}\subset L_{p}$ kernels with the functions that belong to the unit ball in $L_{1}$ space. We showed that in investigating cases the orders of best approximations are realized by Fourier sums.

Нехай $L_{p}$, $1\leq p\leq\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних функцiй $f$ зi скiнченною нормою $\|f\|_{p}$, де при $p\in[1,\infty)$ $\|f\|_{p}=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}}$, а при $p=\infty$ $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|$, $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|$.

Нехай, далi $L^{\psi}_{\beta,p}$ — клас $2\pi$–перiодичних функцiй $f(x)$, котрi майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ представляються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\perp 1,$$

(1)

де $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, $1\leq p\leq\infty$, $\Psi_{\beta}(t)$ — сумовна на $(0,2\pi)$ функцiя, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \psi(k)>0,\ \beta\in\mathbb{R}.$$

(2)

Функцiю $\varphi$ в зображеннi (1), згiдно з О.I. Степанцем [1, с. 132 ], називають $(\psi,\beta)$–похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$.

При $\psi(k)=k^{-r}$ класи $L^{\psi}_{\beta,p}$ перетворюються у вiдомi класи Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$, а їх $(\psi,\beta)$–похiднi $f^{\psi}_{\beta}$ майже скрiзь спiвпадають з похiдними в сенсi Вейля–Надя $f^{r}_{\beta}$, останнi при $r=\beta$, $r\in\mathbb{N}$ майже скрiзь збiгаються зi звичайними $r$–ми похiдними функцiї $f$.

Якщо твiрне ядро $\Psi_{\beta}$ класу $L^{\psi}_{\beta,p}$ задовольняє включенню $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=\penalty\ 1$, то $L^{\psi}_{\beta,p}\subset L_{\infty}$, $1\leq p\leq\infty$, а згортки виду (1) є неперервними функцiями (див. твердження 3.8.1 роботи [1, с. 137]). Тому клас усiх функцiй $f$ виду (1), для яких $\|\varphi\|_{p}\leq 1$, $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$ будемо позначати через $C^{\psi}_{\beta,p}$.

У випадку, якщо $\Psi_{\beta}\in L_{p}$, $1\leq p\leq\infty$, то (див., наприклад, [2, с. 71]) має мiсце включення $L^{\psi}_{\beta,1}\subset L_{p}$.

В данiй роботi розглядається задача про знаходження точних порядкових оцiнок функцiональних класiв $L^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,1}$ сумами Фур’є $S_{n-1}(t)$ порядку $n-1$ у метриках $L_{\infty}$ та $L_{p}$ вiдповiдно

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{L_{\infty}}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{\infty},\ \ 1\leq p<\infty,$$

(3)

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{L_{p}}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,1}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{p},\ \ \ 1<p\leq\infty,$$

(4)

а також задача про знаходження точних порядкових оцiнок найкращих наближень класiв $L^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,1}$ в метриках $L_{\infty}$ та $L_{p}$ вiдповiдно

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{L_{\infty}}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{\infty},\ \ 1\leq p<\infty,$$

(5)

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{L_{p}}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,1}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{p},\ \ \ 1<p\leq\infty,$$

(6)

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за $n-1$.

Зрозумiло, що у випадку класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ норму $\|\cdot\|_{\infty}$ в (3) i (5) слiд замiнити на $\|\cdot\|_{C}$ i при цьому ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}={\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{L_{\infty}}$, ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}={E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{L_{\infty}}$.

Для класiв Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$, $\beta\in\mathbb{R}$, $1\leq p\leq\infty$ точнi порядковi оцiнки величин (3) – (6) вiдомi i мають вигляд (див., наприклад, [3, с. 47–49])

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{\infty}\asymp n^{-r+\frac{1}{p}},\ \ \ \ 1\leq p<\infty,\ \ \ \ r>\frac{1}{p},\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

(7)

$${E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{\infty}\asymp n^{-r+\frac{1}{p}},\ \ \ \ 1\leq p\leq\infty,\ \ \ \ r>\frac{1}{p},\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

(8)

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{p}\asymp n^{-r+\frac{1}{p^{\prime}}},\ \ \ \ \ 1<p\leq\infty,\ \ \ \ r>\frac{1}{p^{\prime}},\ \ \ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$

(9)

$${E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{p}\asymp n^{-r+\frac{1}{p^{\prime}}},\ \ \ \ 1\leq p\leq\infty,\ \ \ \ r>\frac{1}{p^{\prime}},\ \ \ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$

(10)

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{p}\asymp n^{-r}\ln n,\ \ \ \ \ \ p=1,\infty,\ \ \ \ r>0,\ \ \ \ n\in\mathbb{N}\setminus\{1\}.$$

(11)

У формулах (7) – (11) i надалi пiд записом $A_{n}\asymp B_{n}$ будемо розумiти iснування додатних сталих $K_{1}$ i $K_{2}$ таких, що $K_{1}B_{n}\leq A_{n}\leq K_{2}B_{n}$, $n\in\mathbb{N}$.

Щодо випадку $p=1,\infty$ зауважимо, що завдяки роботам А.М. Колмогорова [4], В.Т. Пiнкевича [5], С.М. Нiкольського [6], [7], А.В. Єфiмова [8] та С.О. Теляковського [9] для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{\infty}$ та ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{1}$ при $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ вiдомi асимптотичнi рiвностi при $n\rightarrow\infty$.

Що ж стосується найкращих наближень ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{\infty}$ та ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{1}$, то завдяки роботам Ж. Фавара [10, 11], В.К. Дзядика [12], [13], С.Б. Стєчкiна [14] та Сунь Юн–шена [15] встановленi точнi значення цих величин при усiх $n\in\mathbb{N}$, $r>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Точнi значення величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{\infty}$ вiдомi також у випадку $p=2$ [16].

На класах $L^{\psi}_{\beta,p}$ точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ у випадку, коли $\psi(k)k^{\frac{1}{p}-\frac{1}{s}}$ монотонно незростають i $\frac{\psi(k)}{\psi(2k)}\leq K<\infty$, $k\in\mathbb{N}$ були знайденi у роботi О.I. Степанця та О.К. Кушпеля [17] при довiльних $1<p$, $s<\infty$.

Крiм того, точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ одержанi О.I. Степанцем [18, с. 48] при довiльних $1\leq p$, $s\leq\infty$ за умови $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ (в цьому випадку $\psi(k)$ спадають до нуля не повiльнiше нiж члени деякої геометричної прогресiї), а також при довiльних $1<p$, $s<\infty$ за умови $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ (в зазначеному випадку $\psi(k)$ спадають до нуля швидше довiльної степеневої функцiї, але не швидше за деяку геометричну прогресiю). Згодом В.С. Романюк [19] у випадку $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ доповнив згаданi результати О.I. Степанця, встановивши точнi порядки величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$, $1<p<\infty$ (для величин $E_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ питання про точнi порядковi оцiнки до цих пiр залишається вiдкритим). Зазначимо також, що при $p=2$ точнi значення величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ для всiх $n\in\mathbb{N}$, $\beta\in\mathbb{R}$ за умови збiжностi ряду $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)$ знайденi у роботi А.С. Сердюка та I.В. Соколенка [20]. Задача про точнi значення величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,2})_{2}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,2})_{2}$ повнiстю розв’язана у роботi О.I. Степанця та О.К. Кушпеля [17].

При $p=1,\infty$ результати, що мiстять асимптотично точнi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{p}$, а також точнi порядковi оцiнки величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{p}$ в залежностi вiд швидкостi прямування до нуля послiдовностi $\psi(k)$ при $k\rightarrow\infty$ найбiльш повно викладенi в монографiях [1], [21].

В данiй роботi встановлено точнi порядковi оцiнки величин (3)–(6) при довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ у випадку, коли послiдовнiсть $\psi(k)$ спадає до нуля не повiльнiше i не швидше деяких степеневих функцiй. Тим самим доповнено основнi результати роботи [17] по вiдшуканню слабкої асимптотики величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ та $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ на випадки $p=1$ i $s=\infty$.

Перейдемо до точних формулювань.

Вважаючи, що послiдовнiсть $\psi(k)$, що визначає клас $C^{\psi}_{\beta,p}$, є слiдом на множинi $\mathbb{N}$ деякої неперервної функцiї $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$, позначимо через $\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$, множину монотонно незростаючих функцiй $\psi(t)$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{p}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає, тобто знайдеться додатна стала $K$ така, що $t^{\alpha}_{1}\psi(t_{1})\leq Kt^{\alpha}_{2}\psi(t_{2})$ для будь–яких $t_{1}>t_{2}\geq 1$; через $B$ позначимо множину монотонно незростаючих при $t\geq 1$ додатних функцiй $\psi(t)$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що

$$\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ \forall t\geq 1.$$

Надалi скрiзь будемо вважати, що $\psi\in B\cap\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$. Умова $\psi\in\Theta_{p},\ 1\leq p<\infty$, як неважко переконатись, гарантує справедливiсть включення $\Psi_{\beta}\in L_{p^{\prime}}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ (див., наприклад, [22, с. 657]). Як випливає з [1, с. 165, 175], якщо $\psi\in B\cap{\mathfrak{M}}$, де ${\mathfrak{M}}$ — множина усiх опуклих донизу на $[1,\infty)$ функцiй $\psi(t)$, таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0$, то можна вказати таке $r>0$, що при всiх $t\geq 1$ буде виконуватись нерiвнiсть $\psi(t)\geq Kt^{-r}$.

Прикладами функцiй $\psi$, що задовольняють умову $\psi\in B\cap\Theta_{p}$, є, зокрема, функцiї виду $\psi(t)=\frac{1}{t^{r}}$, $r>\frac{1}{p}$; $\psi(t)=\frac{1}{t^{r}\ln^{\alpha}(t+c)}$, $\alpha\geq 0$, $c>0$, $r>\frac{1}{p}$, $t\geq 1$; $\psi(t)=\frac{\ln^{\alpha}(t+c)}{t^{r}}$, $\alpha\geq 0$, $c>e^{\frac{\alpha}{r}}-1$, $r>\frac{1}{p}$, $t\geq 1$.

Має мiсце наступне твердження.

Доведення. Для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$, згiдно з iнтегральним зображенням (1), одержимо

$$f(x)-S_{n-1}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta,n}(x-t)\varphi(t)dt,$$

(13)

де

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big).$$

(14)

Застосовуючи нерiвнiсть Гельдера, з рiвностi (13) маємо

$${\cal E}_{n}\big(C^{\psi}_{\beta,p}\big)_{C}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}}\|\varphi(\cdot)\|_{p}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}},$$

(15)

де $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $1\leq p<\infty$.

Перетворивши функцiю $\Psi_{\beta,n}(t)$ за допомогою перетворення Абеля, при довiльному $n\in\penalty\ \mathbb{N}$, одержимо

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)D_{k,\beta}(t)-\psi(n)D_{n-1,\beta}(t),$$

(16)

де $\triangle\psi(k)\mathop{=}\limits^{\rm df}\psi(k)-\psi(k+1)$, а

$$D_{k,\beta}(t)=\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}+\sum\limits_{\nu=1}^{k}\cos\Big(\nu t-\frac{\beta\pi}{2}\Big)=$$

$$=\cos\frac{\beta\pi}{2}\Bigg[\frac{\sin\frac{2k+1}{2}t}{2\sin\frac{t}{2}}\Bigg]+\sin\frac{\beta\pi}{2}\Bigg[\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\frac{2k+1}{2}t}{2\sin\frac{t}{2}}\Bigg].$$

(17)

Оскiльки (див., наприклад, [23, с. 13])

$$|D_{k,\beta}(t)|\leq\frac{1}{2}+k,\ \ |D_{k,\beta}(t)|\leq(1+\pi)\Big(\frac{1}{|t|}\Big),\ 0<|t|\leq\pi,$$

(18)

то для будь–яких $k\in\mathbb{N}$ i $1<p^{\prime}<\infty$ маємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}|D_{k,\beta}(t)|^{p^{\prime}}dt\leq\int\limits_{0\leq|t|\leq\frac{1}{k}}(\frac{1}{2}+k)^{p^{\prime}}dt+\int\limits_{\frac{1}{k}\leq|t|\leq\pi}(1+\pi)^{p^{\prime}}\frac{dt}{|t|^{p^{{}^{\prime}}}}\leq K_{p^{\prime}}k^{p^{\prime}-1},$$

(19)

де $K_{p^{\prime}}$ — стала, що залежить вiд $p^{\prime}$. З (18) та оцiнки (19) отримаємо

$$\|D_{k,\beta}(t)\|_{p^{\prime}}\leq K_{p,1}k^{\frac{1}{p}},\ \ k\in\mathbb{N},\ \ 1\leq p<\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,\ \ \beta\in\mathbb{R},$$

(20)

де $K_{p,1}$ — стала, що залежить вiд $p$. Iз (16) та (20) випливає нерiвнiсть

$$\|\Psi_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}}\leq K_{p,1}\big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)k^{\frac{1}{p}}+\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\big),\ \ 1\leq p<\infty.$$

(21)

Для оцiнки суми $\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)k^{\frac{1}{p}}$ нам буде корисним наступне твердження.

Доведення. Оскiльки $\psi(k)$ монотонно незростає, то для $\forall r>0$

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)k^{r}\geq n^{r}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)=n^{r}\psi(n).$$

(23)

Залишається показати, що за виконання умов леми 1 виконується нерiвнiсть

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)k^{r}\leq K\psi(n)n^{r}.$$

(24)

Застосування перетворення Абеля дозволяє для будь–яких натуральних $n\leq M$, i довiльного $r\in(0,1]$ записати рiвнiсть

$$\sum\limits_{k=n}^{M}\psi(k)k^{r-1}=\sum\limits_{k=n}^{M}\Delta\psi(k)\sum\limits_{\nu=1}^{k}\frac{1}{\nu^{1-r}}-\psi(n)\sum\limits_{\nu=1}^{n-1}\frac{1}{\nu^{1-r}}+\psi(M+1)\sum\limits_{\nu=1}^{M}\frac{1}{\nu^{1-r}}.$$

(25)

В силу простих геометричних мiркувань неважко переконатись, що для довiльних $m\in\mathbb{N}$ i $r\in(0,1]$

$$\frac{1}{r}(m^{r}-1)<\sum\limits_{\nu=1}^{m}\frac{1}{\nu^{1-r}}\leq\frac{1}{r}m^{r}.$$

(26)

Тому в силу (25) i (26)

$$\sum\limits_{k=n}^{M}\psi(k)k^{r-1}>\frac{1}{r}\Big(\sum\limits_{k=n}^{M}\Delta\psi(k)(k^{r}-1)-\psi(n)(n-1)^{r}\Big)>$$

$$>\frac{1}{r}\Big(\sum\limits_{k=n}^{M}\Delta\psi(k)k^{r}-\psi(n)\big((n-1)^{r}+1\big)\Big).$$

(27)

При $M\rightarrow\infty$ iз (S0.Ex3) одержуємо

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)k^{r}\leq r\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)k^{r-1}+\psi(n)\big((n-1)^{r}+1\big).$$

(28)

Оскiльки за умовою леми iснує $\varepsilon>0$ таке, що послiдовнiсть $k^{r+\varepsilon}\psi(k)$ майже спадає, то знайдеться стала $K_{1}$ така, що

$$\psi(k)k^{r+\varepsilon}\leq K_{1}\psi(n)n^{r+\varepsilon},k=n,n+1,...,$$

(29)

тому

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)k^{r-1}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{\psi(k)k^{r+\varepsilon}}{k^{1+\varepsilon}}\leq K_{1}\psi(n)n^{r+\varepsilon}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{1}{k^{1+\varepsilon}}\leq K_{2}\psi(n)n^{r}.$$

(30)

Iз (28) i (30) випливає (22). Лему доведено.

Оскiльки $\psi\in\Theta_{p}$, то, застосувавши лему 1, при $r=\frac{1}{p}$ iз (15) та (21) отримуємо нерiвнiсть

$${E}_{n}\Big(C^{\psi}_{\beta,p}\Big)_{C}\leq{\cal E}_{n}\big(C^{\psi}_{\beta,p}\big)_{C}\leq K_{\psi,p}^{(1)}\psi(n)n^{\frac{1}{p}},\ 1\leq p<\infty,$$

(31)

$K_{\psi,p}^{(1)}$ — величина, що залежить вiд $\psi$ i $p$.

Для того, щоб одержати оцiнку знизу розглянемо при заданому $n\in\mathbb{N}$ функцiю

$$f^{\ast}_{n,\alpha}=\frac{\alpha\psi(n)}{n^{1-\frac{1}{p}}}\Big(V_{2n}(t)-V_{n}(t)\Big),\ \alpha>0,\ n\in\mathbb{N},$$

де $V_{m}(t)$ — ядра методу Валле Пуссена

$$V_{m}(t)=\frac{1}{m}\sum\limits_{k=m}^{2m-1}D_{k}(t),\ m\in\mathbb{N},$$

(32)

$D_{k}(t)$ — ядра Дiрiхле

$$D_{k}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{\nu=1}^{k}\cos\nu t=\frac{\sin\big(k+\frac{1}{2}\big)t}{2\sin\frac{t}{2}},\ k\in\mathbb{N}.$$

Покажемо, спочатку, що при певному виборi значення параметра $\alpha$ виконується нерiвнiсть

$$\Big\|\big(f^{\ast}_{n,\alpha}(\cdot)\big)^{\psi}_{\beta}\Big\|_{p}\leq 1,\ 1<p<\infty.$$

(33)

Для цього скористаємось наступним твердженням роботи [21, с. 117], в якiй встановлено нерiвностi Бернштейна для $(\psi,\beta)$-похiдних в $L_{p}$– метриках для полiномiв, тобто нерiвностi мiж $\|(t_{m})^{\psi}_{\beta}\|_{p}$ та $\|t_{m}\|_{p}$, де $t_{m}$ — тригонометричнi полiноми порядку $m$.

Оскiльки $f^{\ast}_{n,\alpha}$ є тригонометричним полiномом порядку $4n-1$, то, використовуючи твердження 1, отримаємо

$$\Big\|\big(f^{\ast}_{n,\alpha}(t)\big)^{\psi}_{\beta}\Big\|_{p}\leq\frac{\alpha C_{\psi,p}}{n^{1-\frac{1}{p}}}\frac{\psi(n)}{\psi(4n-1)}\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|_{p}.$$

(35)

Знайдемо оцiнку $\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|_{p}$. Враховуючи, що

$$V_{m}(t)=2F_{2m-1}(t)-F_{m-1}(t),$$

(36)

де $F_{k}(t)$ — ядра Фейєра

$$F_{k}(t)=\frac{1}{k+1}\sum\limits_{\nu=0}^{k}D_{\nu}(t)=\frac{1}{k+1}\sum\limits_{\nu=0}^{k}\frac{\sin\big(\nu+\frac{1}{2}\big)t}{2\sin\frac{t}{2}},\ k\in\mathbb{N}$$

i вiдомi оцiнки для ядер Фейєра (див., наприклад, [23, с. 148–151])

$$0<F_{k}(t)<k+1,\ F_{k}(t)\leq\frac{A_{1}}{(k+1)t^{2}},\ 0<t\leq\pi,$$

одержимо наступнi оцiнки для $V_{m}(t)$:

$$|V_{m}(t)|<A_{2}m,\ \ |V_{m}(t)|\leq\frac{A_{3}}{mt^{2}},\ \ 0<t\leq\pi,$$

$A_{i}$ — абсолютнi сталi. Тодi, при $1\leq p<\infty$

$$\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|_{p}\leq A_{4}\Bigg(\int\limits_{0\leq|t|\leq\frac{1}{n}}n^{p}dt+\int\limits_{\frac{1}{n}\leq|t|\leq\pi}\frac{1}{(nt^{2})^{p}}dt\Bigg)^{\frac{1}{p}}\leq A_{5}n^{1-\frac{1}{p}}.$$

(37)

Зауважимо, що при $p=1$ з нерiвностi (37) випливає оцiнка

$$\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|_{1}\leq A_{5}.$$

(38)

Далi, враховуючи включення $\psi\in B$ та нерiвнiсть (37), з (35) отримуємо

$$\Big\|\big(f^{\ast}_{n,\alpha}(t)\big)^{\psi}_{\beta}\Big\|_{p}\leq\frac{\alpha\widetilde{C}_{p,\psi}}{n^{1-\frac{1}{p}}}n^{1-\frac{1}{p}}=\alpha\widetilde{C}_{p,\psi},$$

(39)

$\widetilde{C}_{p,\psi}$ — величина, що залежить вiд $\psi$ i $p$. При $\alpha=\alpha_{\ast}=(\widetilde{C}_{p,\psi})^{-1}$ з (39) випливає нерiвнiсть (33), а, отже, i включення $f^{\ast}_{n,\alpha^{\ast}}\in C^{\psi}_{\beta,p}$.

Знайдемо коефiцiєнти Фур’є функцiї $V_{2n}(t)-V_{n}(t)$. Згiдно з формулою (3.3.5) роботи [1, с. 31] для ядер $V_{m}(t)$ виконується рiвнiсть

$$V_{m}(t)=D_{m}(t)+2\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\Big(1-\frac{k}{2m}\Big)\cos kt,\ m\in\mathbb{N}.$$

(40)

Застосовуючи (40) при $m=n$ i $m=2n$, одержуємо

$$V_{2n}(t)-V_{n}(t)=$$

$$=D_{2n}(t)-D_{n}(t)-2\sum\limits_{k=n+1}^{2n-1}\Big(1-\frac{k}{2n}\Big)\cos kt+2\sum\limits_{k=2n+1}^{4n-1}\Big(1-\frac{k}{4n}\Big)\cos kt=$$

$$=-\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\Big(1-\frac{k}{n}\Big)\cos kt+2\sum\limits_{k=2n+1}^{4n-1}\Big(1-\frac{k}{4n}\Big)\cos kt.$$

(41)

В силу рiвностi Парсеваля

$$\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|^{2}_{2}=\pi\Bigg(\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\Big(1-\frac{k}{n}\Big)^{2}+4\sum\limits_{k=2n+1}^{4n-1}\Big(1-\frac{k}{4n}\Big)^{2}\Bigg)=$$

$$=\frac{\pi}{n^{2}}\Bigg(\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(n-k)^{2}+\frac{1}{4}\sum\limits_{k=2n+1}^{4n-1}(4n-k)^{2}\Bigg)=\frac{\pi}{n^{2}}\Bigg(\sum\limits_{k=1}^{n}k^{2}+\frac{1}{4}\sum\limits_{k=1}^{2n-1}k^{2}\Bigg)=$$

$$=\frac{\pi}{n^{2}}\Bigg(\frac{n(n+1)(2n+1)}{6}+\frac{(2n-1)2n(4n-1)}{24}\Bigg)=\pi(n+\frac{1}{4n}).$$

(42)

Iз (S0.Ex9) випливає, що $(V_{2n}-V_{n})\perp t_{n-1}$ для будь–якого полiнома $t_{n-1}\in\penalty\ \mathcal{T}_{2n-1}$. Тому

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big(f^{\ast}_{n,\alpha_{\ast}}(t)-t_{n-1}(t)\big)\big(V_{2n}(t)-V_{n}(t)\big)dt=\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\ast}_{n,\alpha_{\ast}}(t)\big(V_{2n}(t)-V_{n}(t)\big)dt-$$

$$-\int\limits_{-\pi}^{\pi}t_{n-1}(t)\big(V_{2n}(t)-V_{n}(t)\big)dt=\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\ast}_{n,\alpha_{\ast}}(t)\big(V_{2n}(t)-V_{n}(t)\big)dt=$$

$$=\frac{\alpha_{\ast}\psi(n)}{n^{1-\frac{1}{p}}}\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|^{2}_{2}.$$

(43)

З iншого боку, використовуючи нерiвнiсть Гельдера та враховуючи (38), отримуємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}\big(f^{\ast}_{n,\alpha_{\ast}}(t)-t_{n-1}(t)\big)\big(V_{2n}(t)-V_{n}(t)\big)dt\leq$$

$$\leq\|f^{\ast}_{n,\alpha_{\ast}}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|_{1}\leq A_{5}\|f^{\ast}_{n,\alpha_{\ast}}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}.$$

(44)

Iз (S0.Ex11) – (S0.Ex13) одержуємо

$$\|f^{\ast}_{n,\alpha_{\ast}}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\geq\frac{\alpha_{\ast}\psi(n)}{A_{5}n^{1-\frac{1}{p}}}\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|^{2}_{2}\geq\frac{K^{(2)}_{\psi,p}\psi(n)}{n^{1-\frac{1}{p}}}n=K^{(2)}_{\psi,p}\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$

(45)

З (31) та (45) випливає (12). Теорему 1 доведено.