УДК 517.51

Сердюк А.С., Мусiєнко А.П. (Iнститут математики НАН України, Київ)

A.S. Serdyuk, A.P. Musienko¹¹ 1 Робота виконана за часткової пiдтримки Державного фонду фундаментальних дослiджень України (проект № GP/Ф36/068)

Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена на множинах

аналiтичних та цiлих функцiй

Lebesgue-type inequalities for de la Vallée Poussin sums on the sets

of analytic and entire functions

For the functions from sets $C_{\beta}^{\psi}C$ and $C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, generated by sequences $\psi(k)>0$ satisfying the condition d’Alembert $\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ q\in[0,1)$, asymptotically unimprovable estimates for deviations of de la Vallée Poussin sums in the uniform metric, which are represented in terms of values of the best approximations of $(\psi,\beta)$-differentiable functions of this sort by trigonometric polynomials in the metrics $L_{s}$ are obtained. Proved that received estimates are unimprovable on some important functional subsets.

Для функцiй з множин $C_{\beta}^{\psi}C$ та $C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, породжуваних послiдовностями $\psi(k)>0$, що задовольняють умову Даламбера ${\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ q\in[0,1)}$, одержано асимптотично непокращуванi оцiнки вiдхилень в рiвномiрнiй метрицi сум Валле Пуссена, якi виражаються через значення найкращих наближень $(\psi,\beta)$-похiдних таких функцiй тригонометричними полiномами в метриках просторiв $L_{s}$. Доведено, що одержанi оцiнки залишаються непокращуваними на деяких важливих функцiональних пiдмножинах з $C_{\beta}^{\psi}C$ та $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$.

Для функций из множеств $C_{\beta}^{\psi}C$ и $C_{\beta}^{\psi}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, порождаемых последовательностями $\psi(k)>0$, удовлетворяющих условие Даламбера $\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ q\in[0,1)$, получены асимптотически неулучшаемые оценки отклонений в равномерной метрике сумм Валле Пуссена, выражающиеся через значения наилучших приближений $(\psi,\beta)$-производных этих функций тригонометрическими полиномами в метриках пространств $L_{s}$. Доказана, неулучшаемость полученных оценок на некоторых важных функциональных подмножествах из $C_{\beta}^{\psi}C$ и $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$.

Нехай $C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$ з нормою ${\|f\|_{C}=\mathop{\rm max}\limits_{t}|f(t)|;}$ $L_{s}$ — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй з нормою

$$\|f\|_{s}=\|f\|_{L_{s}}=\left\{\begin{array}[]{ll}\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{s}dt\Big)^{\frac{1}{s}},&\ \ 1\leq s<\infty,\\ \mathop{\rm ess\,sup}\limits_{0\leq t\leq 2\pi}|f(t)|,&\ \ s=\infty.\end{array}\right.$$

В данiй роботi розглядаються множини $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ i $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ перiодичних функцiй, якi було введено О.I. Степанцем [1, 2] наступним чином. Нехай $f$ — $2\pi$-перiодична, сумовна функцiя (${f\in L_{1}}$) i

$$\frac{a_{0}}{2}+\sum\limits_{k=1}^{\infty}(a_{k}\cos kx+b_{k}\sin kx)\equiv\sum\limits_{k=0}^{\infty}A_{k}(f;x)$$

— її ряд Фур’є. Нехай, далi, $\psi(k)$ — довiльна послiдовнiсть дiйсних чисел i $\beta$ — фiксоване дiйсне число.

Якщо ряд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\psi(k)}\bigg(a_{k}\cos\big(kx+\frac{\beta\pi}{2}\big)+b_{k}\sin\big(kx+\frac{\beta\pi}{2}\big)\bigg)$$

є рядом Фур’є деякої сумовної функцiї $\varphi$, то цю функцiю називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$ [1, c. 25]. Множину всiх функцiй $f$, якi задовольняють таку умову, позначають через $L_{\beta}^{\psi}$. Якщо $f\in L_{\beta}^{\psi}$ i в той же час $f_{\beta}^{\psi}\in\mathfrak{N}$, де $\mathfrak{N}$ — деяка пiдмножина з ${L_{1}^{0}=\{\varphi\in L_{1}:\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\}}$, то записують $f\in L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$. Якщо $F_{\beta}^{\psi}=f$, то функцiю $F$ називають $(\psi,\beta)$-iнтегралом функцiї $f$, при цьому записують $F(x)={\cal J}_{\beta}^{\psi}(f;x)$. Покладемо $L_{\beta}^{\psi}\bigcap C=C_{\beta}^{\psi}$, $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}\bigcap C=C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$. Надалi в ролi $\mathfrak{N}$ виступатимуть простори $C$ чи ${L_{s},\ 1\leq s\leq\infty}$, або ж деякi їх пiдмножини.

В рамках роботи будемо вважати, що послiдовнiсть $\psi(k)$, яка породжує класи $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ i $C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ додатна i задовольняє умову ${\cal D}_{q},\,\,\,q\in[0,1)$, яка полягає у виконаннi наступної рiвностi:

$$\mathop{\rm\lim}\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q.$$

(1)

В такому разi будемо використовувати запис: $\psi\in{\cal D}_{q}$. Множини $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$, $\psi\in{\cal D}_{q}$, $q\in(0,1)$ складаються з $2\pi$-перiодичних функцiй $f(x)$, якi допускають регулярне продовження у смугу $|\mbox{\rm Im}z|\leq\ln\frac{1}{q}$ комплексної площини. У випадку, коли $\psi\in{\cal D}_{0},$ множини $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ складаються з функцiй, регулярних в усiй комплекснiй площинi, тобто з цiлих функцiй.

Вiдомо [2, c. 136], що класи $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N},\ \psi\in{\cal D}_{q},\ q\in[0,1)$ складаються з функцiй, якi майже скрiзь можна зобразити у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\Psi_{\beta}(t)dt,\ \varphi\in\mathfrak{N},\ \varphi\perp 1$$

(2)

з ядром

$$\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big).$$

Якщо ж $f\in C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$, то рiвнiсть $(\ref{0.3})$ виконується для всiх $x\in\mathbb{R}$.

У випадку, коли

$$\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}},\alpha>0,\ r>0$$

(3)

множини $L^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ i $C^{\psi}_{\beta}\mathfrak{N}$ будемо позначати через $L^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ i $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ вiдповiдно. Множини $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ складаються з узагальнених iнтегралiв Пуассона (див., наприклад, [3, c. 926]), тобто функцiй вигляду

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)P_{\alpha,r,\beta}(t)\,dt,\ \ \varphi\in\mathfrak{N},\ \ \varphi\perp 1,\ \ a_{0}\in\mathbb{R},$$

(4)

де

$$P_{\alpha,r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big)$$

— узагальненi ядра Пуассона з параметрами $\alpha>0,\ \ r>0\ \ \beta\in\mathbb{R}$. Функцiю $\varphi$ в рiвностi (4) будемо позначати через $f_{\beta}^{\alpha,r}$. Узагальненi iнтеграли Пуассона (тобто функцiї $f$ вигляду (4)) будемо позначати через ${\cal J}_{\beta}^{\alpha,r}(\varphi)$.

При $r=1$ ядра $P_{\alpha,r,\beta}(t)$ є звичайними ядрами Пуассона з параметрами $\alpha$ i $\beta$, тобто

$$P_{\alpha,1,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),$$

а iнтеграли ${\cal J}_{\beta}^{\alpha,1}(\varphi)$ — звичайними iнтегралами Пуассона функцiї ${\varphi\in\mathfrak{N}}$. Неважко переконатися, що при $r=1$ послiдовнiсть $\psi(k)$ вигляду (3) задовольняє умову ${\cal D}_{q}$, де $q=e^{-\alpha}$, а при $r>1$ — умову ${\cal D}_{0}$.

Одиничну кулю в просторi $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty,$ позначимо через $U_{s}$: ${U_{s}=\big\{f:f\in L_{s},\|f\|_{s}\leq 1\big\}}$. Для скорочення запису покладемо $C_{\beta}^{\psi}U_{s}=C_{\beta,s}^{\psi}$, $L_{\beta}^{\psi}U_{s}=L_{\beta,s}^{\psi}$.

Пiдпростiр тригонометричних полiномiв $t_{m-1}$, порядок яких не перевищує $m-1$, позначимо через $\mathcal{T}_{2m-1}$. Величина

$$E_{m}(f)_{X}=\mathop{\rm\inf}\limits_{t_{m-1}\in{\mathcal{T}}_{2m-1}}\|f-t_{m-1}\|_{X}$$

є найкращим наближенням функцiї $f\in X\subset L_{1}$ в метрицi простору $X$ тригонометричними полiномами порядку $m-1$. Далi в ролi $X$ виступатимуть простори $C$ або $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$.

Якщо $f\in L_{1}$, то полiноми вигляду

$$V_{n,p}(f)=V_{n,p}(f;x)=\frac{1}{p}\sum_{k=n-p}^{n-1}S_{k}(f;x),$$

де $S_{k}(f)=S_{k}(f;x)$ — частиннi суми Фур’є порядку $k$ функцiї $f$, а $p=p(n)$ — певний натуральний параметр, $p\leqslant n$ називають сумами Валле Пуссена функцiї $f$. При $p=1$ суми Валле Пуссена $V_{n,1}(f)$ є частинними сумами Фур’є $S_{n-1}(f)$ порядку $n-1$, якщо ж $p=n$, то суми $V_{n,p}(f)$ перетворюються у вiдомi суми Фейєра $\sigma_{n-1}(f)$ порядку $n-1$:

$$\sigma_{n-1}(f)=\sigma_{n-1}(f;x)=\frac{1}{n}\sum_{k=0}^{n-1}S_{k}(f;x).$$

Для сум Валле Пуссена має мiсце нерiвнiсть Лебега (див., наприклад, [4, c. 61]):

$$\|f-V_{n,p}(f)\|_{C}\leq(\|V_{n,p}\|+1)E_{n-p+1}(f)_{C},$$

(5)

де $\|V_{n,p}\|\mathop{=}\limits^{\rm df}\mathop{\sup}\limits_{\|f\|_{C}\leq 1}\|V_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}$ — норма оператора $V_{n,p}$. При $p=1$ формула (5) належить А. Лебегу [5]. Оцiнки величин $\|V_{n,p}\|$ встановлювались в роботах Валле Пуссена [6], С.М. Нiкольського [ 7 ], С.Б. Стєчкiна [8] та iн. Подальший розвиток вказаної тематики пов’язаний з дослiдженнями О.Д. Габiсонiї [9], А.А. Захарова [10], С.Б. Стєчкiна [4] та iн. В цих роботах значення величин $\|\rho_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}$, де $\rho_{n,p}(f;x)\mathop{=}\limits^{\rm df}f(x)-V_{n,p}(f;x)$, оцiнювались через найкращi наближення $E_{m}(f)_{C}$. Зазначимо, що остаточнi порядковi результати в даному напрямi належать С.Б. Стєчкiну [4, c. 62], який довiв, що для довiльної функцiї $f\in C$ i будь-яких $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ виконується нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}\leq A\sum_{k=0}^{n-1}\frac{E_{n-p+k+1}(f)_{C}}{p+k},$$

(6)

де $A$ — деяка абсолютна стала. Ним же було доведено, що нерiвнiсть (6) є точною за порядком для досить широкої множини функцiональних компактiв. Дiйсно, якщо $\varepsilon=\varepsilon_{m},\ \ m\in\mathbb{N}$ — довiльна монотонно незростаюча, нескiнченно мала послiдовнiсть, а $C(\varepsilon)$ — множина функцiй $\varphi\in C$, для яких $E_{m}(\varphi)_{C}\leq\varepsilon_{m}$ $\forall m\in\mathbb{N}$, то iснують абсолютнi сталi $A_{1}$ i $A_{2}$ такi, що для всiх $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$,

$$A_{1}\sum_{k=0}^{n-1}\frac{\varepsilon_{n-p+k+1}}{p+k}\leq\mathop{\sup}\limits_{f\in C(\varepsilon)}\|\rho_{n,p}(f;\cdot)\|_{C}\leq A_{2}\sum_{k=0}^{n-1}\frac{\varepsilon_{n-p+k+1}}{p+k}.$$

(7)

При $p=1$ i $p=n$ спiввiдношення (7) доведено в роботах [11] i [12] вiдповiдно.

Асимптотична поведiнка величин

$${\cal E}(\mathfrak{N};V_{n,p})_{X}=\mathop{\sup}\limits_{f\in\mathfrak{N}}\|f-V_{n,p}(f)\|_{X},\ \ \ X\subset L_{1}$$

(8)

на деяких важливих класах перiодичних функцiй $\mathfrak{N}\subset X$ при $X=C$ дослiджувались багатьма авторами, такими як А.М. Колмогоров [13], С.М. Нiкольський [14, 15], О.П. Тiман [16] та iншi. Детальнiше ознайомитись з вiдомими результатами у даному напрямку та з iсторiєю питання можна, наприклад, в бiблiографiчних коментарях до монографiй [2, 17, 19]. На класах $L_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ та $C_{\beta}^{\psi}\mathfrak{N}$ асимптотична поведiнка величин (8) при $\psi\in{\cal D}_{q}$ дослiджувалась в роботах [18–26]. Для класiв $C_{\beta,s}^{\psi}$ при $\psi\in{\cal D}_{q},\ q\in(0,1),\ 1\leq s\leq\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$ найбiльш остаточнi результати по дослiдженню асимптотики величин ${\cal E}(C_{\beta,s}^{\psi};V_{n,p})$, $n,p\in\mathbb{N},\ p\leq n$ мiстяться в роботах [24, c. 1674] i [26, с. 4] з яких, зокрема, випливає, що при $n-p\rightarrow\infty$ має мiсце рiвнiсть

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,s};V_{n,p})_{C}=\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg),$$

(9)

де $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$,

$$K_{q,p}(u)=2^{-1/u}\big\|\frac{\sqrt{1-2q^{p}\cos pt+q^{2p}}}{1-2q\cos t+q^{2}}\big\|_{u},\ 1\leq u\leq\infty,q\in(0,1),p\in\mathbb{N},$$

(10)

$$\sigma(u,p)=\left\{\begin{array}[]{ll}1&{\mbox{\rm\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}}\ \ \ \ \ \ \ \ u=1\ \ \ \ \ {\mbox{\rm\T2A\cyrii}}\ \ \ \ p=1,\\ 2&{\mbox{\rm\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}}\ \ \ 1<u\leq\infty\ \ \ {\mbox{\rm\T2A\cyrii}}\ \ \ \ p=1,\\ 3&{\mbox{\rm\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}}\ \ \ 1\leq u\leq\infty\ \ \ {\mbox{\rm\T2A\cyrii}}\ \ \ \ p\in\mathbb{N}\backslash\{1\},\end{array}\right.$$

(11)

$$\delta(s)=\left\{\begin{array}[]{ll}0,&\ \ s=2,\\ 1,&\ \ s\in[1,\infty]\setminus\{2\},\end{array}\right.$$

(12)

$$\varepsilon_{m}=\varepsilon_{m}(\psi)=\mathop{\sup}\limits_{k\geq m}\left|\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q\right|,$$

(13)

а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

В роботi [27] встановлено аналоги нерiвностей Лебега для функцiй $f$ з ${L_{\beta}^{\alpha,1}L_{s},\ 1\leq s\leq\infty}$, $\alpha>0$, в яких оцiнки вiдхилень ${\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s}}$ виражалися через найкращi наближення функцiй $f_{\beta}^{\alpha,1}$ в метриках просторiв $L_{s}$. А саме, доведено, що для довiльних $f\in L_{\beta}^{\alpha,1}L_{s},\alpha>0,\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ має мiсце нерiвнiсть

$$\|f-S_{n-1}(f)\|_{s}\leq\Big(\frac{8q^{n}}{\pi^{2}}\mathbf{K}(q)+O(1)\frac{q^{n}}{(1-q)^{2}n}\Big)E_{n}(f_{\beta}^{\alpha,1})_{L_{s}},$$

(14)

де $q=e^{-\alpha}$,

$$\textbf{K}(q)=\int^{\frac{\pi}{2}}_{0}\frac{dv}{\sqrt{1-q^{2}\sin^{2}v}}$$

— повний елiптичний iнтеграл першого роду, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена по параметрах $n,q,\beta$, $s$, $f\in L_{\beta}^{\alpha,1}L_{s}$. При $s=1,\infty$ доведено асимптотичну непокращуванiсть одержаних нерiвностей. В [28] результати роботи [27] були узагальненi на випадок сум Валле Пуссена.

Дана робота, яка є продовженням дослiджень [27, 28], присвячена встановленню асимптотично непокращуваних аналогiв нерiвностей типу Лебега для сум $V_{n,p}(f)$ на множинах $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$ при $\psi\in{\cal D}_{q},\,\,\,q\in[0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$ i ${1\leq s\leq\infty}$.

Теорема 1. Нехай $\psi\in{\cal D}_{q}$, $0<q<1$, $\beta\in\mathbb{R}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ i $1\leq s\leq\infty$. Тодi для довiльної функцiї $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg)E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$

(15)

в якiй $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$, $\delta(s)$ i $\varepsilon_{n-p+1}$ визначаються формулами (10), (11), (12) i (13) вiдповiдно.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$, в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$, знайдеться функцiя $F(x)=F(f;n;p;x)$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg)E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$

(16)

У (S0.Ex12) i (S0.Ex13) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Iз теореми 1 випливає, що нерiвнiсть (S0.Ex12) є асимптотично точною при ${n-p\rightarrow\infty}$ на всiх множинах $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$ при довiльних ${q\in(0,1)}$, $\beta\in\mathbb{R}$ i ${1\leq s\leq\infty}$. Покажемо, що ця ж нерiвнiсть залишається асимптотично точною i на деяких важливих пiдмножинах з $C_{\beta}^{\psi}L_{s}$. Дiйсно, розглядаючи точнi верхнi межi обох частин (S0.Ex12) по класах $C^{\psi}_{\beta,s},\ 1\leq s\leq\infty$ i враховуючи, що $E_{n-p+1}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{s}}\leq 1$, отримуємо

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,s};V_{n,p})_{C}\leq\frac{\psi(n-p+1)}{p}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+$$

$$+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+\frac{\varepsilon_{n-p+1}}{(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg).$$

(17)

Спiвставляючи останнє спiввiдношення з асимптотичною рiвнiстю (S0.Ex10), приходимо до висновку, що в (S0.Ex14) можна поставити знак "дорiвнює".

Важливими прикладами ядер $\Psi_{\beta}$ коефiцiєнти $\psi(k)$ яких задовольняють умову ${\psi\in{\cal D}_{q}}$ є

— полiгармонiчнi ядра Пуассона (див. [30, c. 256–257])

$$P_{q,\beta}(l,t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi_{l}(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),\,\,l\in\mathbb{N},\,\,\beta\in\mathbb{R},$$

(18)

де

$$\psi_{l}(k)=q^{k}\Big(1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\Big),\,\,q\in(0,1),$$

(19)

— ядра Пуассона для рiвняння теплопровiдностi (див. [31, c. 269])

$${\cal P}_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),\,\,\ q\in(0,1),\,\,\beta\in\mathbb{R},$$

(20)

— ядра Неймана (див. [2, c. 361])

$$N_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{q^{k}}{k}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),\,\,q\in(0,1),\,\,\beta\in\mathbb{R}$$

(21)

та iншi.

Для величин $\varepsilon_{m}$ вигляду (13), що породжуються послiдовностями ${\psi(k)=\psi_{l}(k)}$ ядер $P_{q,\beta}(l,t)$ при $l=1$ справджується тотожнiсть

$$\varepsilon_{m}\equiv 0,$$

(22)

а при $l\in\mathbb{N}\setminus\{1\}$, як доведено в [32, c. 108] (див. також [33, c. 180]), має мiсце нерiвнiсть

$$\varepsilon_{m}(l)\leq\frac{(2l-3)q}{m},\,\,\ \ \ m\in\mathbb{N};$$

(23)

для $\varepsilon_{m}$, породжених послiдовностями $\psi(k)=\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}$ ядер ${\cal P}_{q,\beta}(t)$, справедлива оцiнка

$$\varepsilon_{m}=\mathop{\sup}\limits_{k\geq m}\frac{q^{2k+1}(1-q^{2})}{1+q^{2(k+1)}}=\frac{q^{2m+1}(1-q^{2})}{1+q^{2(m+1)}}<q^{2m+1};$$

(24)

для $\varepsilon_{m}$, що породжуються послiдовностями $\psi(k)=\frac{q^{k}}{k}$ ядер $N_{q,\beta}(t)$, легко довести рiвнiсть

$$\varepsilon_{m}=\mathop{\sup}\limits_{k\geq m}\frac{q}{k+1}=\frac{q}{m+1}.$$

(25)

Iз теореми 1 i формул (22)–(25) отримуємо наступнi твердження.

Наслiдок 1. Нехай множини $C^{\psi}_{\beta}L_{s},\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\psi_{l}(k)$ ядер $P_{q,\beta}(l,t)$, $l\in\mathbb{N}$, вигляду (18). Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq\frac{q^{n-p+1}}{p}\big(1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\big)\times$$

$$\times\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{lq}{(n-p+1)(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg)E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$

(26)

де $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$ i $\delta(s)$ визначаються формулами (10), (11) i (12) вiдповiдно.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$, в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$, знайдеться функцiя $F(x)=F(f;n;p;x)$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=\frac{q^{n-p+1}}{p}\big(1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\big)\times$$

$$\times\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{lq}{(n-p+1)(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg)E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$

(27)

У (S0.Ex15) i (S0.Ex17) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Наслiдок 2. Нехай множини $C^{\psi}_{\beta}L_{s},\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}$ ядер ${\cal P}_{q,\beta}(t)$, вигляду (20). Тодi для довiльних $f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\frac{2q^{n-p+1}}{(1+q^{2(n-p+1)})p}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{q^{2(n-p)+3}}{(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg)E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$

(28)

де $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$ i $\delta(s)$ визначаються формулами (10), (11) i (12) вiдповiдно.

При цьому для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$ i довiльних $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$, в множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{s},1\leq s\leq\infty$, знайдеться функцiя $F(x)=F(f;n;p;x)$ така, що $E_{n-p+1}{(F_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}=E_{n-p+1}{(f_{\beta}^{\psi})}_{L_{s}}$, i для неї при $n-p\rightarrow\infty$ виконується рiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(F;x)\|_{C}=$$

$$=\frac{2q^{n-p+1}}{(1+q^{2(n-p+1)})p}\big(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{q^{2(n-p)+3}}{(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\big)\big)E_{n-p+1}(F_{\beta}^{\psi})_{L_{s}}.$$

(29)

У (S0.Ex19) i (S0.Ex21) $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

Наслiдок 3. Нехай множини $C^{\psi}_{\beta}L_{s},\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq s\leq\infty$ породжуються коефiцiєнтами $\psi(k)=\frac{q^{k}}{k}$ ядер $N_{q,\beta}(t)$, вигляду (21). Тодi для довiльних ${f\in C_{\beta}^{\psi}L_{s}}$, $n,p\in\mathbb{N}$, $p\leq n$ справедлива нерiвнiсть

$$\|\rho_{n,p}(f;x)\|_{C}\leq$$

$$\leq\frac{q^{n-p+1}}{p(n-p+1)}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s^{\prime}}}{\pi^{1+1/s^{\prime}}}K_{q,p}(s^{\prime})+O(1)\Big(\frac{q\delta(s)}{(n-p+1)(1-q)^{\sigma(s^{\prime},p)}}+$$

$$+\frac{q}{(n-p+2)(1-q)^{2}}\min\big\{p,\frac{1}{1-q}\big\}\Big)\bigg)E_{n-p+1}(f_{\beta}^{\psi})_{L_{s}},$$

(30)

де $s^{\prime}=\frac{s}{s-1}$, а $K_{q,p}(s^{\prime})$, $\sigma(s^{\prime},p)$ i $\delta(s)$ визначаються формулами (10), (11) i (12) вiдповiдно.