跳到论文正文
W Papers独立论文阅读器 arXiv:1005.1814 论文正文 计算阅读时间 · 0%
引用这篇论文根据当前论文元数据生成,正式投稿前建议核对。

    
  
License: arXiv.org perpetual non-exclusive license
arXiv:1005.1814v3 [math.FA] 30 Apr 2015

УДК 517.98

М. А. Митрофанов О. В. Равський

АПРОКСИМАЦIЯ НЕПЕРЕРВНИХ ФУНКЦIЙ НА ПРОСТОРАХ ФРЕШЕ

У статтi розглянуто апроксимацiю аналiтичними та ∗*-аналiтичними функцiями неперервних функцiй на злiченно нормованих просторах Фреше. Також знайдено критерiй iснування продовження неперервної функцiї з всюди щiльного пiдпростору топологiчного простору на весь простiр.

У питаннi апроксимацiї неперервних функцiй на просторi першi грунтовнi результати були отриманi ще Вейєрштрассом у 1885 роцi. Проте, цi дослiдження стосувалися пiдмножин скiнченовимiрних просторiв. У випадку дiйсного банахового простору наступний позитивний результат отримано Я. Курцвейлом у [6]:

Теорема 1

. Нехай XX — сепарабельний дiйсний банахiв простiр, що допускає роздiлячий полiном, GG — довiльна вiдкрита пiдмножина в XX. Нехай FF — неперервний оператор визначений в GG зi значеннями в довiльному банаховому просторi YY. Тодi для довiльного ε>0\varepsilon>0 iснує такий оператор HH, аналiтичний в GG, що нерiвнiсть:

‖F⁡(x)−H⁡(x)‖<ε||F(x)-H(x)||<\varepsilon (1)

виконується для всiх x∈Gx\in G.

Пiзнiше М. Боiсо i П. Гаєк у працi [5] отримали, для апроксимацiї рiвномiрно неперервних функцiй на дiйсних банахових просторах, сильнiший результат при пiдсиленi додаткових умов. У 2009 роцi у працi [2] отримано аналоги результатiв Я. Курцвейла та М. Боiсо i П. Гаєка для комплексних банахових просторiв.

В данiй роботi автори, спираючись на попереднi результати отриманi для банахових просторiв, дослiджують можливiсть апроксимацiї неперервних функцiї для деяких просторiв Фреше, причому як для дiйсного, так i для комплексного випадку.

Нагадаємо основнi означення. Нехай XX та YY лiнiйнi простори над ℝ\mathbb{R} або ℂ\mathbb{C}.

Означення 1

. Вiдображення Bn,B_{n}, Bn:Xn→YB_{n}:X^{n}\to Y називається ∗*-nn-лiнiйним, якщо воно подається у виглядi:

Bn​(x1,…,xk,xk+1,…,xk+m)=∑k+m=nck​m​Bk​m​(x1,…,xk,xk+1,…,xk+m),\displaystyle B_{n}(x_{1},...,x_{k},x_{k+1},...,x_{k+m})=\sum_{k+m=n}c_{km}B_{km}(x_{1},...,x_{k},x_{k+1},...,x_{k+m}),

де вiдображення Bk​m:Xk+m→YB_{km}:X^{k+m}\to Y є ненульовим kk–лiнiйним вiдносно xi∈Xx_{i}\in X, для 1≤i≤k∈ℕ1\leq i\leq k\in\mathbb{N} i mm–антилiнiйним вiдносно xk+j∈Xx_{k+j}\in X, для 1≤j≤m∈ℕ.1\leq j\leq m\in\mathbb{N}. Коефiцiєнти ck​mc_{km} приймають значення 00 або 11, але принаймнi одне значення ck​mc_{km} вiдмiнне вiд нуля, та n=k+mn=k+m.

Означення 2

. Вiдображення Fn,F_{n}, Fn:X→YF_{n}:X\to Y називається nn-однорiдним ∗*-полiномом, якщо iснує ∗*-nn-лiнiйне вiдображення Bn:Xn→YB_{n}:X^{n}\to Y таке, що Fn​(x)=Bn​(x,…,x)F_{n}(x)=B_{n}(x,...,x), для всiх x∈Xx\in X. У випадку коли n=0n=0, F0F_{0} є тотожною константою в YY.

Означення 3

. Вiдображення FF з XX в YY, називається ∗*-полiномом степеня jj, якщо F=∑n=0jFn,\displaystyle F=\sum_{n=0}^{j}F_{n}, де FnF_{n} є nn-однорiдним ∗*-полiномом та Fj≠0.F_{j}\neq 0.

Нехай XX топологiчний векторний простiр, YY нормований простiр.

Означення 4

. Вiдображення F:X→YF:X\to Y називається ∗*-аналiтичним, якщо для кожної точки x∈Xx\in X iснує окiл V⊂X,V\subset X, x∈V,x\in V, такий що F⁡(x)=∑n=0∞Fn​(x),\displaystyle F(x)=\sum_{n=0}^{\infty}F_{n}(x), де FnF_{n} є nn-однорiдними неперервними ∗*-полiномами i ряд ∑n=0∞Fn​(x)\displaystyle\sum_{n=0}^{\infty}F_{n}(x) збiгається рiвномiрно в околi VV за нормою простору Y.Y.

Позначимо через ℋ~​(X,Y)\tilde{\mathcal{H}}(X,Y) лiнiйний простiр всiх ∗*-аналiтичних вiдображень з комплексного нормованого простору XX в комплексний банаховий простiр Y.Y.

Легко бачити, що якщо FnF_{n} породжуються лише формами вигляду Bk​0B_{k0}, то означення FnF_{n} буде означенням полiнома на лiнiйному просторi та вiдповiдне вiдображення FF, породжене вiдображеннями FnF_{n}, буде аналiтичною функцiєю.

Позначимо через ℋ⁡(X,Y){\mathcal{H}}(X,Y) лiнiйний простiр всiх аналiтичних вiдображень з нормованого простору XX в банаховий простiр Y.Y.

Означення 5

. ∗*-полiном P:X→ℂP:X\to\mathbb{C} на нормованому просторi XX називається роздiляючим ∗*-полiномом, якщо:

1.P⁡(0)=0.\ P(0)=0.

2.∣P⁡(x)∣≥1\ \mid P(x)\mid\geq 1 для кожного x∈Xx\in X такого, що ‖x‖=1.\|x\|=1.

Зокрема, якщо ∗*-полiном PP є полiномом i дiє з дiйсного простору XX у простiр ℝ\mathbb{R}, то вiн називається роздiляючим полiномом.

Означення 6

. Нехай XX є комплексним нормованим простором. Будемо говорити, що функцiя Q:X→ℂQ:X\to\mathbb{C}, Q⁡(x)=∑n=1∞Qn​(x)\displaystyle Q(x)=\sum_{n=1}^{\infty}Q_{n}(x) для всiх x∈Xx\in X, де Qn​(x)Q_{n}(x) — nn-однорiднi ∗*-полiноми, є рiвномiрно ∗*-аналiтичною та роздiляючою, якщо вона задовольняє наступним умовам:
1. Iснує таке число RQR_{Q}, що ряд ∑n=1∞Qn​(x)\displaystyle\sum_{n=1}^{\infty}Q_{n}(x) збiгається рiвномiрно в кулi радiуса RQR_{Q} з центром у довiльнiй точцi x0∈Xx_{0}\in X.
2. Iснує α∈ℝ\alpha\in\mathbb{R} таке, що множина таких x∈Xx\in X, що |Q⁡(x)|<α|Q(x)|<\alpha є непорожньою та лежить у вiдкритiй одиничнiй кулi BB.

Означення 7

. Нехай XX є дiйсним нормованим простором. Будемо говорити, що дiйсна функцiя Q:X→ℝQ:X\to\mathbb{R} є рiвномiрно аналiтичною i роздiляючою, якщо вона задовольняє наступним умовам:
1. Функцiя QQ є дiйсною аналiтичною на XX з радiусом збiжностi RQxR_{Q_{x}} в кожнiй точцi x∈Xx\in X бiльшим або рiвним за RQR_{Q} для деякого RQ>0R_{Q}>0.
2. Iснує α∈ℝ\alpha\in\mathbb{R} таке, що множина таких x∈Xx\in X що Q⁡(x)<αQ(x)<\alpha є непорожньою та лежить у вiдкритiй одиничнiй кулi BB.

Нам знадобляться наступнi двi технiчнi леми. Хоча, напевне, їх доведення є вiдомими, авторам не вдалося їх знайти в лiтературi, i тому, заради повноти, ми наводимо доведення цих лем нижче.

Для фiльтра ℱ\mathcal{F} на топологiчному просторi через limℱ\lim\mathcal{F} ми позначатимемо множину всiх границь фiльтру ℱ\mathcal{F}. Згiдно з [4, 1.6] ми будемо казати, що фiльтр ℱ\mathcal{F} збiгається до точки xx, якщо x∈limℱx\in\lim\mathcal{F}, та що фiльтр ℱ\mathcal{F} є збiжним, якщо limℱ≠∅\lim\mathcal{F}\not=\emptyset.

Нехай XX — топологiчний простiр, YY — регулярний топологiчний простiр, DD – щiльна пiдмножина простору XX, g:D→Yg:D\to Y вiдображення та ℱ\mathcal{F} — фiльтр на просторi XX. Через g⁡(ℱ)g(\mathcal{F}) позначимо фiльтр на просторi YY, породжений базою {g⁡(F):F∈ℱ}\{g(F):F\in\mathcal{F}\}. Для кожної точки x∈Xx\in X через ℱx\mathcal{F}_{x} позначимо слiд фiльтру всiх околiв точки xx на множинi DD.

Лема 1

. Неперервне вiдображення f:D→Yf:D\to Y продовжується до неперервного вiдображення f~:X→Y\widetilde{f}:X\to Y тодi i лише тодi, коли для довiльної точки x∈Xx\in X фiльтр f⁡(ℱx)f(\mathcal{F}_{x}) є збiжним.

Доведення. Необхiднiсть. Нехай x∈Xx\in X — довiльна точка. Тодi, оскiльки вiдображення ff є неперервним, за твердженням [4, 1.6.10], виконується включення

f~​(x)∈f~​(limℱx)⊂limf~​(ℱx)=limf⁡(ℱx),\widetilde{f}(x)\in\widetilde{f}(\lim\mathcal{F}_{x})\subset\lim\widetilde{f}(\mathcal{F}_{x})=\lim f(\mathcal{F}_{x}),

отже фiльтр f⁡(ℱx)f(\mathcal{F}_{x}) є збiжним.

Достатнiсть. Оскiльки простiр YY є хаусдорфовим, то, за твердженням [4, 1.6.11], для кожної точки x∈Xx\in X фiльтр f⁡(ℱx)f(\mathcal{F}_{x}) має єдину границю. Побудуємо вiдображення f~\widetilde{f}, прийнявши {f~​(x)}=limf⁡(ℱx)\{\widetilde{f}(x)\}=\lim f(\mathcal{F}_{x}), для кожної точки x∈Xx\in X. За неперервнiстю ff на DD маємо {f~​(x)}=limf⁡(ℱx)⊃f⁡(limℱx)={f⁡(x)}\{\widetilde{f}(x)\}=\lim f(\mathcal{F}_{x})\supset f(\lim\mathcal{F}_{x})=\{f(x)\}. Отже, вiдображення f~\widetilde{f} є продовженням вiдображення ff.

Покажемо тепер неперервнiсть вiдображення f~\widetilde{f}. Нехай V~\widetilde{V} — довiльна непорожня вiдкрита пiдмножина простору YY та x∈f~−1​(V~)x\in\widetilde{f}^{-1}(\widetilde{V}). За регулярнiстю простору YY, iснує вiдкрита пiдмножина U~\widetilde{U} така, що f~​(x)∈U~⊂U~¯⊂V~\widetilde{f}(x)\in\widetilde{U}\subset\overline{\widetilde{U}}\subset\widetilde{V}. Оскiльки limf⁡(ℱx)⊂U~\lim f(\mathcal{F}_{x})\subset\widetilde{U}, то iснує вiдкритий окiл UU точки xx, такий, що f⁡(U∩D)⊂U~.f(U\cap D)\subset\widetilde{U}. Тодi для кожної точки x′∈Ux^{\prime}\in U маємо {f~​(x′)}=limf⁡(ℱx′)⊂U~¯⊂V~\{\widetilde{f}(x^{\prime})\}=\lim f(\mathcal{F}_{x^{\prime}})\subset\overline{\widetilde{U}}\subset\widetilde{V}.

□\square

Топологiчний простiр XX називається простором Фреше-Урисона (див. наприклад [4, 1.6]), якщо для довiльної A⊂XA\subset X та довiльної x∈A¯x\in\overline{A} iснує послiдовнiсть {xn}\{x_{n}\} точок множини AA, збiжна до xx. Кожен простiр з першою аксiомою злiченностi (а, отже, i кожен метризовний простiр) є простором Фреше-Урисона [4, 1.6.14].

Лема 2

. Нехай XX — простiр Фреше-Урисона, YY — регулярний топологiчний простiр, DD — щiльна пiдмножина простору XX. Неперервне вiдображення f:D→Yf:D\to Y продовжується до неперервного вiдображення f~:X→Y\widetilde{f}:X\to Y тодi i лише тодi, коли для довiльної збiжної в XX послiдовностi {xn}\{x_{n}\} точок з DD послiдовнiсть {f⁡(xn)}\{f(x_{n})\} теж є збiжною.

Доведення. Необхiднiсть. Нехай x∈Xx\in X — довiльна точка, та {xn}⊂D\{x_{n}\}\subset D — збiжна до xx послiдовнiсть. Позначимо через 𝒮x\mathcal{S}_{x} фiльтр на DD, породжений базою {{xn:n≥m}:m∈ℕ}\{\{x_{n}:n\geq m\}:m\in\mathbb{N}\}. За Лемою 1 фiльтр f⁡(ℱx)f(\mathcal{F}_{x}) є збiжним. Легко бачити, що фiльтр 𝒮x\mathcal{S}_{x} є тонкiшим за фiльтр ℱx\mathcal{F}_{x}. Оскiльки фiльтр f⁡(ℱx)f(\mathcal{F}_{x}) є збiжним, то за твердженням [4, 1.6.8], фiльтр f⁡(𝒮x)f(\mathcal{S}_{x}) також є збiжним, i, отже, послiдовнiсть {f⁡(xn)}\{f(x_{n})\} теж є збiжною.

Достатнiсть. Нехай x∈Xx\in X — довiльна точка, та {xn}⊂D\{x_{n}\}\subset D — збiжна до xx послiдовнiсть. Нехай послiдовнiсть {f⁡(xn)}\{f(x_{n})\} збiгається до точки y∈Yy\in Y. Ми покажемо, що фiльтр f⁡(ℱx)f(\mathcal{F}_{x}) теж збiгається до точки yy. Дiйсно, припустимо протилежне. Тодi iснує такий окiл V~\widetilde{V} точки yy, що для довiльного околу UU точки xx iснує точка xU∈U∩Dx_{U}\in U\cap D така, що f⁡(xU)∈Y\V~f(x_{U})\in Y\backslash\widetilde{V}. Позначимо сiм’ю всiх околiв точки xx через 𝒩x\mathcal{N}_{x} i приймемо A={xU:U∈𝒩x}A=\{x_{U}:U\in\mathcal{N}_{x}\}. З побудови AA випливає, що x∈A¯x\in\overline{A}, тому iснує послiдовнiсть точок {xn′}⊂A\{x_{n}^{\prime}\}\subset A збiжна до xx. Задамо послiдовнiсть {xn′′}⊂D\{x_{n}^{\prime\prime}\}\subset D наступним чином, поклавши x2​n′′=xnx_{2n}^{\prime\prime}=x_{n} та x2​n−1′′=xn′x_{2n-1}^{\prime\prime}=x_{n}^{\prime} для всiх n∈ℕn\in\mathbb{N}. Тодi послiдовнiсть {xn′′}\{x_{n}^{\prime\prime}\} є збiжною до xx, тому, за умовою леми, послiдовнiсть {f⁡(xn′′)}\{f(x_{n}^{\prime\prime})\} теж є збiжною до деякої точки y′′∈Yy^{\prime\prime}\in Y. Зрозумiло, що послiдовнiсть {f⁡(xn)}\{f(x_{n})\} є пiдпослiдовнiстю послiдовностi {f⁡(xn′′)}\{f(x_{n}^{\prime\prime})\}. Оскiльки {f⁡(xn′′)}\{f(x_{n}^{\prime\prime})\} збiгається до y′′y^{\prime\prime}, а {f⁡(xn)}\{f(x_{n})\} збiгається до yy, то y′′=yy^{\prime\prime}=y. Тому послiдовнiсть {f⁡(xn′)}\{f(x_{n}^{\prime})\} теж збiгається до точки yy. Але, за побудовою множини AA, {f⁡(xn′)}⊂Y\V~\{f(x_{n}^{\prime})\}\subset Y\backslash\widetilde{V}, отже y∈Y\V~y\in Y\backslash\widetilde{V}. Це суперечить тому, що y∈V~y\in\widetilde{V}. Таким чином фiльтр f⁡(ℱx)f(\mathcal{F}_{x}) збiгається до точки yy. Тому, за лемою 1, вiдображення f:D→Yf:D\to Y продовжується до неперервного вiдображення f~:X→Y\widetilde{f}:X\to Y.

□\square

Топологiчний простiр XX називається секвенцiальним простором, [4, 1.6] якщо множина A⊂XA\subset X замкнена тодi i тiльки тодi, коли разом з кожною послiдовнiстю вона мiстить всi її границi. Кожен простiр Фреше-Урисона є секвенцiальним. [4, 1.6.14]

Наступний приклад показує, що в лемi 5 умову ’’XX — простiр Фреше-Урисона’’ не можна послабити до умови ’’XX — секвенцiальний простiр’’.

Приклад 1

Нехай XX — секвенцiальний досконало нормальний простiр з прикладу [4, 1.6.19]. Тобто, X={0}∪⋃i=1∞XiX=\{0\}\cup\bigcup_{i=1}^{\infty}X_{i}, де Xi={1/i}∪⋃j=i2∞{1i+1j}X_{i}=\{1/i\}\cup\bigcup_{j=i^{2}}^{\infty}\left\{\frac{1}{i}+\frac{1}{j}\right\}. Тодi Xi∩Xk=∅X_{i}\cap X_{k}=\emptyset при i≠ki\not=k. Топологiя на XX породжуеться наступною системою околiв. Всi точки 1i+1j\frac{1}{i}+\frac{1}{j} — iзольованi точки простору XX. Для точок вигляду 1i\frac{1}{i} вiзьмемо в якостi сiм’ї околiв сiм’ю всiх множин Xi\⋃j=i2k{1i+1j}X_{i}\backslash\bigcup_{j=i^{2}}^{k}\left\{\frac{1}{i}+\frac{1}{j}\right\} для k=i2,i2+1,….k=i^{2},i^{2}+1,\dots. Нарештi, в якостi елементiв бази в точцi 00 вiзьмемо всi множини, отриманi з XX викиданням скiнченної кiлькостi членiв XiX_{i} i скiнченної кiлькостi точок вигляду 1i+1j\frac{1}{i}+\frac{1}{j} у всiх XiX_{i}, котрi залишились.

Приймемо D=X\({0}∪⋃i=1∞{1/i})D=X\backslash(\{0\}\cup\bigcup_{i=1}^{\infty}\{1/i\}) i Y=X\{0}Y=X\backslash\{0\} та розглянемо вiдображення f:D→Yf:D\to Y таке, що f⁡(x)=xf(x)=x для всiх точок x∈Dx\in D.

Нехай {xn}\{x_{n}\} — довiльна з послiдовнiсть точок з DD, збiжна до точки x∈Xx\in X. Легко показати, що x≠0x\not=0. Оскiльки вiдображення ff є тотожнiм на просторi DD, то послiдовнiсть {f⁡(xn)}\{f(x_{n})\} теж збiжна до точки xx в просторi YY.

Припустимо тепер, що iснує неперервне продовження f~:X→Y\widetilde{f}:X\to Y вiдображення ff. Зафiксуємо довiльне число i∈ℕi\in\mathbb{N}. Послiдовнiсть {1i+1j:j∈ℕ,j≥i2}\{\frac{1}{i}+\frac{1}{j}:j\in\mathbb{N},j\geq i^{2}\} збiгається до точки 1/i∈X1/i\in X. Тодi, за лемою [4, 1.6.15], послiдовнiсть {f~(1i+1j):j∈ℕ,j≥i2}\{\widetilde{f}(\frac{1}{i}+\frac{1}{j}):j\in\mathbb{N},j\geq i^{2}\} збiгається до точки f~​(1/i)\widetilde{f}(1/i). Але, оскiльки ця послiдовнiсть має єдину границю в просторi YY, то f~​(1/i)=1/i\widetilde{f}(1/i)=1/i. Застосуємо лему [4, 1.6.15] до послiдовностi {1/i}⊂X\{1/i\}\subset X. Отримаємо, що lim{f~​(1/i)}⊃f~​(lim{1/i})={f~​(0)}\lim\{\widetilde{f}(1/i)\}\supset\widetilde{f}(\lim\{1/i\})=\{\widetilde{f}(0)\}. Але це неможливо, бо послiдовнiсть {1/i}\{1/i\} не є збiжною в просторi YY. Ця суперечнiсть показує, що не iснує неперервного продовження вiдображення ff на простiр XX.

Наступна лема доведена у працi [4, 4.3.17].

Лема 3

Нехай (X,ρ)(X,\rho) — метричний простiр, (Y,σ)(Y,\sigma) — повний метричний простiр, DD — щiльна пiдмножина простору XX. Тодi кожне вiдображення f:D→Yf:D\to Y, рiвномiрно неперервне вiдносно ρ\rho та σ\sigma, продовжується до вiдображення f~:X→Y\widetilde{f}:X\to Y, рiвномiрно неперервного вiдносно ρ\rho та σ\sigma.

Зауважимо, що iснують неперервнi функцiї, що задовольняють умовам леми 2, але не є рiвномiрно неперервними. Наприклад, функцiя f⁡(x)=1xf(x)=\frac{1}{x}, що дiє зi всюди щiльної пiдмножини ℝ+\mathbb{R}_{+} в ℝ+\mathbb{R}_{+} продовжується на все ℝ+\mathbb{R}_{+} та задовольняє умовам леми 2, але не є рiвномiрно неперервною.

Нагадаємо, що лiнiйний топологiчний простiр XX є простором Фреше, якщо XX є метризовним повною метрикою локально опуклим простором. Вiдомо, що це означення еквiвалентно до наявностi на XX злiченної системи напiвнорм {pn}n∈ℕ\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}, якi задають повну метрику ρ\rho на XX таким способом [3]:

ρ⁡(x,y)=∑n12n​pn​(x−y)1+pn​(x−y).\rho(x,y)=\sum_{n}\frac{1}{2^{n}}\frac{p_{n}(x-y)}{1+p_{n}(x-y)}. (2)

Топологiя, що породжується метрикою ρ\rho на просторi XX, є найслабшою топологiєю вiдносно якої всi напiвнорми pnp_{n} є неперервними. Базу околiв нуля цiєї топологiї утворює сiм’я {Upn​(0):n∈ℕ}\{U_{p_{n}}(0):n\in\mathbb{N}\}, де Upn​(0)={x∈X:pk​(x)<1n​ для всiх ​ 1⩽k⩽n}U_{p_{n}}(0)=\{x\in X:\ p_{k}(x)<\frac{1}{n}\ \mbox{ \T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrv\T2A\cyrs\T2A\cyrii\T2A\cyrh }\ 1\leqslant k\leqslant n\}. При цьому послiдовнiсть {xn:n∈ℕ}\{x_{n}:n\in\mathbb{N}\} точок простору XX прямує до точки x0∈Xx_{0}\in X тодi i лише тодi, коли для довiльного k∈ℕk\in\mathbb{N}, послiдовнiсть {pk​(xn−x0):n∈ℕ}\{p_{k}(x_{n}-x_{0}):n\in\mathbb{N}\} прямує до нуля, коли nn прямує до нескiнченностi. Для нормованого простору YY функцiя f:X→Yf:X\to Y є неперервною в точцi x0x_{0}, якщо для довiльної послiдовностi {xn}⊂X\{x_{n}\}\subset X, що прямує до x0x_{0} послiдовнiсть {f⁡(xn)}⊂Y\{f(x_{n})\}\subset Y прямує до f⁡(x0)f(x_{0}).

Наступне твердження є доведеним у лiтературi.

Твердження 1

. Нехай простiр XX є простором Фреше з системою напiвнорм {pn}n∈ℕ\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}, а YY банаховим простором. Функцiя f:X→Yf:X\to Y є неперервною в точцi x0∈Xx_{0}\in X, якщо iснує k∈ℕk\in\mathbb{N} таке, що ff неперервна вiдносно напiвнорми pkp_{k}.

Зафiксуємо напiвнорму pnp_{n} на XX. Вiдомо, що ker⁡pn\ker p_{n} є замкненим лiнiйним пiдпростором. Позначимо через Xn~\widetilde{X_{n}} поповнення фактор простору X/ker⁡pnX/\ker p_{n}. У випадку коли pnp_{n} є нормами X=X/ker⁡pnX=X/\ker p_{n} та фактор норма спiвпадає з pnp_{n}.

Припустимо, що простiр XX є сепарабельним та для довiльного XnX_{n} iснує роздiляючий полiном (роздiляюча рiвномiрно аналiтична функцiя). Чи буде випливати з цих умов, що кожна неперервна (рiвномiрно неперервна) функцiя апроксимується аналiтичними на XX? Нижче ми даємо часткову вiдповiдь на цi питання.

Теорема 2

. Нехай простiр XX є сепарабельним дiйсним простором Фреше зi злiченною системою норм {pn}n∈ℕ\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}, а YY — банаховим простором. Нехай для довiльного n∈ℕn\in\mathbb{N} простiр Xn=(X,pn)X_{n}=(X,p_{n}) допускає роздiляючий полiном. Тодi кожна функцiя f:X→Yf:X\to Y, для якої iснує k∈ℕk\in\mathbb{N}, що для довiльної фундаментальної послiдовностi точок {xn}\{x_{n}\} в XkX_{k}, послiдовнiсть {f⁡(xn)}⊂Y\{f(x_{n})\}\subset Y є збiжною, наближається аналiтичними рiвномiрно на всьому XX.

Доведення. Оскiльки для довiльної фундаментальної послiдовностi точок {xn}\{x_{n}\} в XkX_{k}, послiдовнiсть {f⁡(xn)}⊂Y\{f(x_{n})\}\subset Y є збiжною, то функцiя ff є неперервною на просторi XkX_{k}, а отже за твердженням 1 i на просторi XX. Зауважимо, що якщо простiр Xk=(X,pk)X_{k}=(X,p_{k}) не є банаховим простором, то вiн неповний вiдносно норми pkp_{k}. Оскiльки pnp_{n} є системою норм, то для довiльного n∈ℕn\in\mathbb{N} носiї просторiв XnX_{n} та XX спiвпадають. Поповнимо простiр XkX_{k} вiдносно норми pkp_{k} до банахового простору Xk~\widetilde{X_{k}}. Тодi, оскiльки XkX_{k} є щiльним в Xk~\widetilde{X_{k}}, i XkX_{k} допускає роздiляючий полiном, то Xk~\widetilde{X_{k}} теж допускає роздiляючий полiном. З умов теореми, щiльностi XkX_{k} в XX та за лемою 2, iснує неперервне продовження f~\widetilde{f} вiдображення ff на простiр Xk~\widetilde{X_{k}}. За теоремою Курцвейла 1 функцiя f~\widetilde{f} рiвномiрно наближається послiдовнiстю аналiтичних функцiй {fm~}\{\widetilde{f_{m}}\} на просторi Xk~\widetilde{X_{k}}. Звуження fmf_{m} функцiї fm~\widetilde{f_{m}} на простiр XkX_{k} для довiльного m∈ℕm\in\mathbb{N} є аналiтичним за означенням. Тому функцiя ff рiвномiрно наближається послiдовнiстю {fm}\{f_{m}\} аналiтичних функцiй на просторi XkX_{k}. Легко бачити, що вiдображення fmf_{m} є аналiтичним на просторi XX, а отже функцiя ff рiвномiрно наближається послiдовнiстю {fm}\{f_{m}\} аналiтичних функцiй на просторi XX.

□\square

Теорема 3

. Нехай простiр XX є сепарабельним дiйсним простором Фреше зi злiченною системою норм {pn}n∈ℕ\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}, а YY — банаховим простором. Нехай для довiльного n∈ℕ,n\in\mathbb{N}, простiр Xn=(X,pn)X_{n}=(X,p_{n}) допускає рiвномiрно аналiтичну i роздiляючу функцiю. Тодi кожна рiвномiрно неперервна функцiя f:X→Yf:X\to Y наближається аналiтичними рiвномiрно на всьому XX, якщо iснує k∈ℕk\in\mathbb{N}, що ff є рiвномiрно неперервною на XkX_{k}.

Доведення цiєї теореми є аналогiчним до доведення попередньої теореми, тiльки замiсть леми 2, ми використовуємо лему 3 та замiсть теореми Курцвейла 1 ми використовуємо основний результат М. Боiсо i П. Гаєка [5, теорему 1, стор. 83].

□\square

Зауважимо, що у теоремi 3 вимогу рiвномiрної неперервностi ff можна опустити.

Аналогiчно, спираючись на леми 2, 3 та результати роботи [2] можна довести двi наступнi теореми.

Теорема 4

. Нехай простiр XX є сепарабельним комплексним простором Фреше зi злiченною системою норм {pn}n∈ℕ\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}, а YY — банаховим простором. Нехай для довiльного n∈ℕ,n\in\mathbb{N}, Xn=(X,pn)X_{n}=(X,p_{n}) допускає роздiляючий ∗*-полiном. Тодi кожна функцiя f:X→Yf:X\to Y така, що iснує k∈ℕk\in\mathbb{N}, таке що для довiльної фундаментальної послiдовностi точок {xn}\{x_{n}\} в XkX_{k}, послiдовнiсть {f⁡(xn)}⊂Y\{f(x_{n})\}\subset Y є збiжною наближається ∗*-аналiтичними рiвномiрно на всьому XX.

Теорема 5

. Нехай простiр XX є сепарабельним комплексним простором Фреше, зi злiченною системою норм {pn}n∈ℕ\{p_{n}\}_{n\in\mathbb{N}}, а YY — банаховим простором. Нехай для довiльного n∈ℕ,n\in\mathbb{N}, Xn=(X,pn)X_{n}=(X,p_{n}) допускає рiвномiрно ∗*-аналiтичну та роздiляючу функцiю. Тодi кожна рiвномiрно неперервна функцiя f:X→Yf:X\to Y наближається ∗*-аналiтичними рiвномiрно на всьому XX, якщо iснує k∈ℕk\in\mathbb{N}, таке що ff є рiвномiрно неперервною на XkX_{k}.

Результати теорем 4 (2) можна узагальнити наступним чином.

Зауваження 1

Нехай простори XX та YY такi як у теоремах 4 (2). Через C⁡(X,Y)C(X,Y) ми позначимо простiр неперервних функцiй з простору XX у простiр YY, надiлений топологiєю рiвномiрної збiжностi. Замикання ℋ~​(X,Y)¯\overline{\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)} (ℋ⁡(X,Y)¯\overline{\mathcal{H}(X,Y)})простору ℋ~​(X,Y)\tilde{\mathcal{H}}(X,Y) (ℋ⁡(X,Y)\mathcal{H}(X,Y)) у просторi C⁡(X,Y)C(X,Y) — це лiнiйний простiр всiх неперервних функцiй з простору XX у простiр YY, якi є рiвномiрно апроксимовними ∗*-аналiтичними (аналiтичними) функцiями з простору XX у простiр YY.

Нехай для всiх k∈ℕk\in\mathbb{N} на просторi Xk=(X,pk)X_{k}=(X,p_{k}) iснує роздiляючий полiном. Зафiксуємо довiльний iндекс k∈ℕk\in\mathbb{N}. Через C~​(Xk,Y)⊂C⁡(X,Y)\widetilde{C}(X_{k},Y)\subset C(X,Y) ми позначимо лiнiйний простiр неперервних функцiй з простору XkX_{k} у простiр YY, якi продовжуться до неперервних функцiй з поповнення Xk~\widetilde{X_{k}} нормованого простору XkX_{k} у простiр YY. За теоремами 4 (2) C~​(Xk,Y)⊂ℋ~​(X,Y)¯\widetilde{C}(X_{k},Y)\subset\overline{\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)} (C~​(Xk,Y)⊂ℋ⁡(X,Y)¯\widetilde{C}(X_{k},Y)\subset\overline{\mathcal{H}(X,Y)}). Через C¯​(X,Y)\overline{C}(X,Y) позначимо замикання лiнiйного пiдпростору, породженого множиною ⋃{C~​(Xk,Y):k∈ℕ}\bigcup\{\widetilde{C}(X_{k},Y):k\in\mathbb{N}\} у просторi C⁡(X,Y)C(X,Y). Тодi C¯​(X,Y)⊂ℋ~​(X,Y)¯\overline{C}(X,Y)\subset\overline{\tilde{\mathcal{H}}(X,Y)} (C¯​(X,Y)⊂ℋ⁡(X,Y)¯\overline{C}(X,Y)\subset\overline{\mathcal{H}(X,Y)}).

До наведеного у прикладi 4 працi [1, 3.5.3] злiчено-гiльбертового простору швидкоспадних послiдовностей з системою норм {‖x‖k:k∈ℕ}\{||x||_{k}:k\in\mathbb{N}\}, де ‖x‖k=(∑n=1∞nk​xn2)12||x||_{k}=\left(\sum_{n=1}^{\infty}n^{k}x_{n}^{2}\right)^{\frac{1}{2}}, ми можемо застосувати попереднi теореми. Оскiльки цей простiр не є банаховим, то в роботi знайдено новi простори, на яких неперервнi функцiї певного вигляду допускають рiвномiрну апроксимацiю аналiтичними.

Наступний приклад показує нетривiальнiсть лiнiйного простору C¯​(X,Y)\overline{C}(X,Y).

Приклад 2

. Нехай XX — простiр Фреше, що не є банаховим, з топологiєю, заданою системою норм {pn}\{p_{n}\}. Нехай f⁡(x)=ρ⁡(x,0)f(x)=\rho(x,0) для всiх x∈Xx\in X де ρ\rho — метрика на просторi XX, визначена формулою (2). За побудовою, f∈C¯​(X,ℝ)f\in\overline{C}(X,\mathbb{R}). Припустимо, що iснує iндекс k∈ℕk\in\mathbb{N} такий, що f∈C¯​(Xk,ℝ)f\in\overline{C}(X_{k},\mathbb{R}). Оскiльки простiр XX не є банаховим, топологiя Фреше на XX строго сильнiша за топологiю задану нормою pkp_{k}. Отже iснує таке число ε>0\varepsilon>0, що множина {x∈X:ρ⁡(x,0)<ε}=f−1​(−∞,ε)\{x\in X\ :\ \rho(x,0)<\varepsilon\}=f^{-1}(-\infty,\varepsilon) не мiстить жодного вiдкритого в XkX_{k} околу нуля, що суперечить неперервностi функцiї ff на просторi XkX_{k}.

Наведемо приклад, який показує суттєвiсть умови локальної опуклостi для апроксимацiї неперервних функцiї.

Приклад 3

Нехай XX — це простiр Lp​[0,1]L_{p}[0,1] де 0<p<10<p<1. Метрика на XX задається у наступний спосiб:

ρ⁡(x,y)=(∫01|f⁡(t)−g⁡(t)|p​𝑑t)1/p.\rho(x,y)=\left(\int_{0}^{1}|f(t)-g(t)|^{p}dt\right)^{1/p}.

Вiдомо, що вiдносно метрики ρ\rho простiр XX є повним, але не локально опуклим. Зокрема на цьому просторi не iснує жодного ненульового лiнiйного неперервного функцiоналу (див. [3], стор. 44, 49). Отже на XX не iснує жодної аналiтичної функцiї вiдмiнної вiд сталої (бо похiдна Фреше аналiтичної функцiї є лiнiйним неперервним функцiоналом). З iншого боку, на XX iснують неперервнi не сталi функцiї, наприклад F⁡(f)=ρ⁡(0,f)F(f)=\rho(0,f), якi, отже, не наближаються аналiтичними.

Автори висловлюють вдячнiсть Тарасу Банаху та Андрiю Загороднюку, за участь у обговореннi статтi.

Лiтература

  • [1] Колмогоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. – М.: Наука, 1981. – 542 с.
  • [2] Митрофанов М.А. Аппроксимация непрерывных функций на комплексных банаховых пространствах // Математические заметки. – 2009. – Том 86 – Вип. 4. – С. 557–570.
  • [3] Шефер Х. Топологические векторные пространства. – М.: Мир, 1971. – 360 с.
  • [4] Энгелькинг Р. Общая топология. – М.: Мир, 1986. – 752 с.
  • [5] Boiso M. C., Hájek P. Analytic Approximations of Uniformly Continuous Functions in Real Banach Spaces // Journal of Mathematical Analysis and Applications. – 2001. – Vol.256. – P. 80–98.
  • [6] Kurzweil J. On approximation in real Banach spaces // Studia Math. – 1954. – Vol.14. – P. 214–231.

М. А. Митрофанов А. В. Равский

АППРОКСИМАЦИЯ НЕПРЕРЫВНЫХ ФУНКЦИЙ НА ПРОСТРАНСТВАХ ФРЕШЕ

В статье рассмотрена аппроксимация аналитическими и ∗*-аналитическими функциями непрерывных функций на счетно нормированых пространствах Фреше. Найден критерий существования продолжения непрерывной функции с всюду плотного подпространства топологического пространства на всё пространство.

M. A. Mytrofanov A. V. Ravsky

APPROXIMATION OF CONTINUOUS FUNCTIONS ON FRECHET SPACES

We consider approximations of a continuous function on a countable normed Fréchet space by analytic and ∗*-analytic. Also we found a criterium of the existence of an extension of a continuous function from a dense subspace of a topological space onto the space.

Iн-т прикл. проблем механiки i математики
iм. Я. С. Пiдстригача НАН України, Львiв