Симетричнi iнварiанти деяких модулярних алгебр Лi картанiвського типу

Л. Бедратюк Address: Хмельницький нацональний унверситет, вул. нститутська, 11, 29016, м. Хмельницький

Abstract.

Let $L$ be one of the finite dimensional Lie algebras $W_{n}({\bf m}),$ $S_{n}({\bf m}),$ $H_{n}({\bf m})$ of Cartan type over an algebraically closed field of prime characteristic $p>0.$ For an elements $F$ of the symmetrcial algebra $S(L)$ we found necessary and sufficient condition in order to the element $ad(\partial_{1})^{p^{m_{1}}-1}ad(\partial_{2})^{p^{m_{2}}-1}\cdots ad(\partial_{n})^{p^{m_{n}}-1}(F)$ belongs to the symmetrical invariants algebra $S(L)^{L}.$ Also, for $p=3,5$ the algebra of symmetrical invariants $S(H_{2})^{H_{2}}$ is calculated in explicit way.

1. Нехай $L$ одна з простих скнченовимрних алгебр Л картанвського типу $W_{n}({\bf m}),$ $S_{n}({\bf m}),$ $H_{n}({\bf m}),$ де ${{\bf m}=(m_{1},m_{2},\ldots,m_{n}),}$ $m_{i}\in\mathbb{Z},$ яка розглядаться над алгебрачно замкнутим полем $\mathbb{K}$ додатньо характеристики $p.$ Алгебра $L$ градуйована

L=L_{-1}\oplus L_{0}\oplus\cdots\oplus L_{r},[L_{i},L_{j}]\subset L_{i+j}.

Тут $r=n\sum_{k}(p^{m_{i}}-1)-1$ для $W_{n}({\bf m})$ $r=n\sum_{k}(p^{m_{i}}-1)-2$ для алгебр $S_{n}({\bf m}),$ $H_{n}({\bf m}).$ Компоненти вдповдно фльтрац позначимо через $\mathcal{L}_{i}=L_{i}\oplus L_{i+1}\oplus\cdots\oplus L_{r},$ $\mathcal{L}_{-1}=L,$ див. вс детал в [1]. Обчислення центру $Z(L)$ унверсально огортуючо алгебри $U(L)$ одню з важливих задач у вдкритй проблем класифкац незвдних зображень алгебри $L.$ На сьогодншнй день центр $Z(L)$ повнстю описаний лише для алгебри $W_{1}({\bf m})$ в [2]. Окремi центральнi елементи для деяких алгебр знайден в [3], [4].

Першим кроком в опис алгебри $Z(L)$ може бути знаходження алгебри нварантв $S(L)^{L}$ симетрично алгебри $S(L)$ вдносно приднано д алгебри $L.$ Алгебра $S(L)^{L}$ скнченно породженою алгеброю над $p$ -центром алгебри $L.$ Ммальна кльксть породжуючих елементв алгебри $S(L)^{L}$ обчислена в робот [5], проте явний вигляд цих елементв в загальному випадку невдомий.

В роботах [6], [7] дано опис алгебри $S(L)^{L_{-1}}.$ Зокрема, було показано, що всякий нетривальний однордний симетричний нварант $S(L)^{L},$ степнь якого не длиться на характеристику поля, записуться у вигляд $d^{(\delta)}(F),$ де

d^{(\delta)}:=ad(\partial_{1})^{p^{m_{1}}-1}ad(\partial_{2})^{p^{m_{2}}-1}\cdots ad(\partial_{n})^{p^{m_{n}}-1},

a $F\in S(L),$ $\partial_{1},\partial_{2},\ldots,\partial_{n}$ – базис простору $L_{-1}.$

В данй робот встановлено умови яким повинен задовольняти елемент $F\in S(L)$ для того щоб елемент $d^{(\delta)}(F)$ був симетричним нварантом алгебри $L.$ Показано, що для алгебр $S_{n}({\bf m}),$ $H_{n}({\bf m}),$ $\overline{H}_{n}({\bf m}),$ ( $W_{n}({\bf m})$ ) елемент $F$ ма бути нварантом (вдповдно напвнварантом) максимально пдалгебри $\mathcal{L}_{0}.$ Використовуючи отриманий критерй, обчислено алгебру симетричних нварантв для $H_{2}:=H_{2}({\bf m}),$ при ${\bf m}=(1,1,\ldots,1)$ $p=3,5.$

${\bf 2.}$ Нагадамо означення алгебр Л $W_{n}({\bf m}),S_{n}({\bf m}),H_{n}({\bf m}).$ Зафксумо позначення для наборв з $\mathbb{Z}_{+}^{n}$ – $\delta:=(\delta_{1},\delta_{2},\ldots,\delta_{n}),\delta_{i}=p^{m_{i}-1},$ $\epsilon_{i}:=(0,\ldots,1,\ldots,0).$ Покладемо $|\alpha|:=\sum_{i}\alpha_{i},$ $\alpha\in\mathbb{Z}_{+}^{n}.$

Алгеброю роздлених степенв $\mathbb{K}_{n}({\bf m})$ називаться комутативна алгебра, яка задана тврними $x_{1},$ $x_{2},\ldots,$ $x_{n},$ спввдношеннями $x_{1}^{p^{m_{1}}}=0,$ $\ldots$ $x_{n}^{p^{m_{n}}}=0$ правилом множення

x^{(\alpha)}x^{(\beta)}={\alpha+\beta\choose\alpha}x^{(\alpha+\beta)},{\alpha\choose\beta}=\prod_{i}{\alpha_{i}\choose\beta_{i}}

тут $x^{(\alpha)}:=x_{1}^{\alpha_{1}}\ldots,x_{n}^{\alpha_{n}},$ $\alpha\in\mathbb{Z}_{+}^{n},$ $\alpha\leq\delta.$

Загальна алгебра $W_{n}({\bf m})$ породжуться всма спецальними диференцюваннями алгебри $\mathbb{K}_{n}({\bf m})$ вигляду

D=\sum_{i}f_{i}\partial_{i},f_{i}\in k_{n}({\bf m}).

Спецальна алгебра $S_{n}({\bf m}),n\geq 2$ пдалгеброю алгебри $W_{n}({\bf m}),$ яка породжена диференцюваннями

\mathcal{D}_{i,j}(\alpha)=\partial_{i}(x^{(\alpha)})\partial_{j}-\partial_{j}(x^{(\alpha)})\partial_{i},i<j\leq n,\alpha\in\mathbb{Z}_{+}^{n}.

Гамльтонова алгебра $H_{n}({\bf m}),$ $n$ -парне, складаться з диференцювань

D(\alpha)=\sum_{i=1}^{n}a_{i,\pi i}\partial_{i}(x^{(\alpha)})\partial_{\pi i},\alpha\in\mathbb{Z}_{+}^{n},\alpha<\delta,

де $\pi$ – нволютивна перестановка без нерухомих точок множини $\{1,2,\ldots,n\},$ причому ${a_{i,\pi i}=\pm 1}$ , ${a_{i,\pi i}+a_{\pi i,i}=0}.$ Вс вищеозначен алгебри простими алгебрами Л. Крм вказаних алгебр ми також будемо працювати з алгеброю $\overline{H}_{n}({\bf m}):=H_{n}({\bf m})\oplus\langle D(\delta)\rangle.$ Алгебра симетричних нварантв $S(L)^{L}$ визначаться як анулятор $L$ -модуля $S(L).$

${\bf 3.}$ Для кожно алгебри $W_{n}({\bf m}),S_{n}({\bf m}),H_{n}({\bf m}),\bar{H}_{n}({\bf m})$ компонента $L_{-1}$ породжена комутуючими диференцюваннями $\partial_{1},$ $\ldots,$ $\partial_{n},$ тому оператор $d^{(\delta)}$ визначений коректно для всх типв алгебр.

Означення.

Елемент $F\in S(L)$ називаться генератором симетричного нваранта $z,$ якщо виконуться рвнсть $z=d^{(\delta)}(F).$

Знання генератора симетричного нваранта важливе з обчислювально точки зору, оскльки, генератор ма набагато простший вигляд нж вдповдний йому симетричний нварант. В робот [6] встановлено, що для кожного однордного симетричного нваранта $z,$ алгебри Л $L,$ для якого ${\deg(z)\not=0\mod p},$ сну диний, з точнстю до ядра оператора $d^{(\delta)},$ генератор. Наступна теорема встановлю якими властивостями волод генератор симетричного нваранта.

Теорема 1.

Нехай $z$ – нетривальний симетричний однордний нварант алгебри $L,$ $\deg(z)\not=0\mod p,$ $F$ – його генератор. Тод

$(i)$

якщо $L=W_{n}({\bf m})$ то $\mathcal{L}_{1}(F)=0$ i $ad(-x_{i}\partial_{j})(F)=\delta_{i,j}F,$ $\delta_{i,j}$ –символ Кронекера;
$(ii)$

якщо $L=S_{n}({\bf m})$ або $L=\overline{H}_{n}({\bf m}),$ то $\mathcal{L}_{0}(F)=0.$

Доведення.

$(i)$ В робот [7] показано, що елемент $F$ можна подати у вигляд

F=z_{1}A_{1}+z_{2}A_{2}+\cdots+z_{n}A_{n},

де $z_{i}=x^{(\delta)}\partial_{i},$ $A_{i}\in S(L)$ , а векторний простр $A$ , натягнутий на елементи $A_{1},A_{2},\ldots A_{n}$ $\mathcal{L}_{1}$ -модулем з нульовою дю. Крм того $A$ незвдним $L_{0}$ -модулем з наступною дю

D_{i,j}(A_{k})=-\delta_{j,k}A_{i},D_{i,j}:=-ad(x_{i}\partial_{j}).

Враховуючи те, що $D_{i,j}(z_{k})=\delta_{i,j}z_{k}+\delta_{i,k}z_{j}$ отримамо

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{i,j}(F)=D_{i,j}\Bigl(\sum_{k}z_{k}A_{k}\Bigr)=\sum_{k}\Bigl(D_{i,j}(z_{k})A_{k}+z_{k}D_{i,j}(A_{k})\Bigr)=\\ \displaystyle=\sum_{k}\Bigl((\delta_{i,j}z_{k}{+}\delta_{i,k}z_{j}A_{k}{+}z_{k}(-\delta_{j,k}A_{i})\Bigr){=}\delta_{i,j}F{+}z_{j}\sum_{k}\delta_{i,k}A_{k}{-}A_{i}\sum_{k}\delta_{j,k}z_{k}=\\ \displaystyle=\delta_{i,j}F+z_{j}A_{i}-z_{j}A_{i}=\delta_{i,j}F.\end{array}

Оскльки, для всх $i$ мамо $\mathcal{L}_{1}(z_{i})=0$ $\mathcal{L}_{1}(A)=0,$ то $\mathcal{L}_{1}(F)=0.$

$(ii)$ Нехай $L=S_{n}({\bf m}).$ В робот [6] показано, що довльний однордний симетричний нварант ${z\in S(L)^{L},}$ $\deg(z)\not=0\mod p$ записуться у спецальному вигляд $z=d^{(\delta)}(F)$ , причому $F=\sum_{i<j}z_{i,j}(\delta)A_{i,j}$ , де $A_{i,j}\in S(L)$ $z_{i,j}:=\partial_{i}(x^{(\delta)})\partial_{j}-\partial_{j}(x^{(\delta)})\partial_{i}.$ Покладемо $D_{i,j}=ad(x_{i}\partial_{j}),$ $T_{i,j}=ad(x_{i}\partial_{j}-x_{j}\partial_{j})$ . Як в робот [7] можна довести наступне твердження

Лема.

Векторний простр $A$ породжений елементами $A_{i,j}$ $\mathcal{L}_{0}$ -модулем з наступною дю

D_{s,t}(A_{i,j})=\delta_{t,j}A_{i,s}+\delta_{i,t}A_{s,t},T_{s,t}(A_{i,j})=(\delta_{j,s}+\delta_{i,s}-\delta_{i,t}-\delta_{j,t})A_{i,j},

i $\mathcal{L}_{1}(A)=0$

Прямими обчисленнями в алгебрi $L$ отримумо:

\begin{array}[]{l}D_{s,t}(z_{i,j})=[x_{s}\partial_{t},\partial_{i}(x^{(\delta)})\partial_{j}-\partial_{j}(x^{(\delta)})\partial_{i}]=\delta_{i,s}z_{j,t}+\delta_{j,s}z_{t,i},\\ T_{s,t}(z_{i,j})=[x_{s}\partial_{s}-x_{t}\partial_{t},\partial_{i}(x^{(\delta)})\partial_{j}-\partial_{j}(x^{(\delta)})\partial_{i}]=(\delta_{i,s}+\delta_{j,s}-\delta_{i,t}-\delta_{j,t})z_{j,i}.\end{array}

Знаходимо:

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{s,t}(F)=D_{s,t}\Bigl(\sum_{i<j}z_{i,j}A_{i,j}\Bigr)=\sum_{i<j}\Bigl(\bigl(\delta_{i,s}z_{j,t}+\delta_{j,s}z_{t,i}A_{i,j}+z_{i,j}(\delta_{t,j}A_{i,s}+\delta_{i,t}A_{s,t})\bigr)\Bigr)=\\ \displaystyle=\sum_{i<j}\delta_{i,s}z_{j,t}A_{i,\,j}+\sum_{i<j}\delta_{j,s}z_{t,i}A_{i,j}+\sum_{i<j}\delta_{t,j}z_{i,j}A_{i,s}+\sum_{i<j}\delta_{i,t}A_{s,t}z_{i,j}=\\ \displaystyle=\sum_{s<j}z_{j,t}A_{s,\,j}+\sum_{i<s}z_{t,i}A_{i,s}+\sum_{i<t}z_{i,t}A_{i,s}+\sum_{t<j}A_{s,j}z_{t,j}=\\ \displaystyle=\sum_{s<i}z_{i,t}A_{s,i}+\sum_{i<s}z_{t,\,i}A_{i,s}+\sum_{i<t}z_{i,t}A_{i,\,s}+\sum_{t<i}A_{s\,,i}z_{t,i}=\\ \displaystyle=\sum_{i}z_{t,i}A_{i,s}+\sum_{i}z_{i,t}A_{i,s}=\sum_{i}(z_{t,i}+z_{i,t})A_{i,s}=0.\end{array}

\begin{array}[]{l}\displaystyle T_{s,t}\Bigl(\sum_{i<j}z_{i,j}A_{i,j}\Bigr){=}\sum_{i<j}\bigl((\delta_{i,s}{+}\delta_{j,s}{-}\delta_{i,t}{-}\delta_{j,t})z_{j,i}A_{i,j}{+}z_{i,j}(\delta_{j,s}{+}\delta_{i,s}{-}\delta_{i,t}{-}\delta_{j,t})A_{i,j}\bigr){=}\\ \displaystyle=\sum_{i<j}(\delta_{j,s}+\delta_{i,s}-\delta_{i,t}-\delta_{j,t})(z_{j,i}A_{i,j}+z_{i,j}A_{i,j})=0.\end{array}

Оскльки, диференцювання $x_{s}\partial_{t}$ i $x_{s}\partial_{s}-x_{t}\partial_{t}$ породжують алгебру $L_{0}$ то $L_{0}(F)=0.$ Врахувавши $\mathcal{L}_{1}(A)=0$ i $\mathcal{L}_{1}(z_{i,j}(\delta))=0$ отримамо, що $\mathcal{L}_{1}(F)=0.$ Тому $\mathcal{L}_{0}(F)=0.$

$(iii)$ Нехай $L=\overline{H}_{n}({\bf m}).$ З роботи [6] виплива що $F\in\overline{H}_{n}({\bf m}),$ причому $F=uA,$ $A\in S(\overline{H}_{n}({\bf m})),$ тут $u=x^{(\delta)}.$ Тод, врахувавши ${\delta\choose\alpha}=(-1)^{|\alpha|}\mod p,$ отримамо

z:=d^{(\delta)}(F)=d^{(\delta)}(uA)=\sum_{\alpha}(-1)^{|\alpha|}d^{(\alpha)}(u)d^{(\delta-\alpha)}(A).

Оскльки елементи $\{d^{(\alpha)}(u),0\leq\alpha<\delta,\}$ очевидно, утворюють базис алгебри ${H}_{n}({\bf m}),$ то елементи $\{d^{(\delta-\alpha)}(A),0\leq\alpha<\delta\}$ , утворюють базис спряженого модуля ${H}_{n}({\bf m})^{*}.$ Але для гамльтоново алгебри сну зоморфзм ${H}_{n}({\bf m})$ -модулв $\varphi:{H}_{n}({\bf m})\to{H}_{n}({\bf m})^{*},$ який продовжуться до гомоморфзму $\varphi:{\overline{H}}_{n}({\bf m})\to{\overline{H}}_{n}({\bf m})^{*},$ причому $\varphi(u)=A.$ Оскльки $\mathcal{L}_{0}(u)=0$ то $\mathcal{L}_{0}(A)=0$ звдки отримамо $\mathcal{L}_{0}(F)=0.$

∎

Перехд вд знаходження симетричного нваранта до знаходження його генератора важливим з обчислювально точки зору, оскльки симетричн нваранти в розгорнутому вигляд задаються дуже громздкими виразами.

Доведемо обернену теорему.

Теорема 2.

Нехай $F\in S(L)$ причому:

$(i)$

для $L=W_{n}({\bf m})$ виконуться $\mathcal{L}_{1}(F)=0$ i $ad(x_{i}\partial_{j})(F)=-\delta_{i,j}F,$
$(ii)$

для $L=S_{n}({\bf m}),$ або $L=\overline{H}_{n}({\bf m}),$ виконуться $\mathcal{L}_{0}(F)=0.$

Тод елемент $d^{(\delta)}(F)$ симетричнм нварантом.

Доведення.

Алгебра Л $L$ породжуться як алгебра диференцюваннями з $L_{-1}$ $L_{r}.$ Диференцювання $d_{i}=ad(\partial_{i}),\partial_{i}\in L_{-1}$ комутують мж собою, , врахувавши ${d_{i}^{p^{m_{i}}}=0}$ , отримамо, що $d_{i}(d^{(\delta)}(F))=0.$ Отже, для переврки того, що елемент $d^{(\delta)}(F)$ симетричним нварантом достатньо показати, що ${L_{r}(d^{(\delta)}(F))=0.}$

Нехай $L=W_{n}({\bf m}).$ Компонента $L_{r}$ породжена диференцюваннями вигляду $x^{(\delta)}\partial_{i}.$ Покладемо $D_{i}=ad(x^{(\delta)}\partial_{i})$ i покажемо, що в умовах теореми $D_{i}(d^{(\delta)}(F))=0$ для всх $i\leq n.$ Мамо,

D_{i}\bigl(d^{(\delta)}(F)\bigr)=\sum_{\gamma}(-1)^{|\gamma|}{\delta\choose\gamma}d^{(\delta-\gamma)}\bigl(d^{(\gamma)}(D_{i})(F)\bigr).

Для тих значеннь $\gamma$ для яких $d^{(\gamma)}(D_{i})\in\mathcal{L}_{1}$ вдповдн доданки суми рвн нулю. Тому

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{i}\bigl(d^{(\delta)}(F)\bigr)=(-1)^{|\delta|}{\delta\choose\delta}d^{(\epsilon_{k})}(F)+\sum_{j}(-1)^{|\delta-\epsilon_{j}|}{\delta\choose\delta-\epsilon_{j}}d^{(\delta-\epsilon_{k})}(D_{i})(F)=\\ \displaystyle=(-1)^{n}d^{(\epsilon_{k})}(F)+\sum_{j}(-1)^{n-1}(-1)^{|\epsilon_{j}|}d^{(\epsilon_{j})}((ad(x^{(\epsilon_{j})}\partial_{k})(F))=\\ \displaystyle=(-1)^{n}d^{(\epsilon_{k})}(F)+(-1)^{n}d^{(\epsilon_{k})}(ad(x^{(\epsilon_{k})}\partial_{k})(F))=d^{(\epsilon_{k})}(F)((-1)^{n}+(-1)^{n+1})=0.\end{array}

Отже, $d^{(\delta)}(F)\in S(L)^{L}.$

Нехай $L=S_{n}({\bf m}).$ У цьому випадку компонента $L_{r}$ породжена всма диференцюваннями вигляду ${\partial_{i}(x^{(\delta)})\partial_{j}-\partial_{j}(x^{(\delta)})\partial_{i}.}$ Покажемо, що коли $F$ задовольня умовам теореми, то ${D_{i,j}(\delta)\bigl(d^{(\delta)}(F)\bigr)=0},$ для всх $i<j\leq n,$ ${D_{i,j}(\delta)=ad(\partial_{i}(x^{(\delta)})\partial_{j}-\partial_{j}(x^{(\delta)})\partial_{i})).}$ Мамо

D_{i,j}(\delta)\bigl(d^{(\delta)}(F)\bigr)=\sum_{\gamma}(-1)^{|\gamma|}{\delta\choose\gamma}d^{(\delta-\gamma)}\bigl(d^{(\gamma)}(D_{i,j}(\delta))(F))\bigr).

Якщо, $|\gamma|>1,$ то за умовою $d^{(\gamma)}(D_{i,j})(F)=0.$ Тому ненульов доданки будуть лише при таких наборах – $\delta,\delta{-}\epsilon_{1},\ldots,\delta{-}\epsilon_{n}.$ Але $d^{(\delta)}(D_{i,j}(\delta))=D_{i,j}(0)=0.$ Тому

D_{i,j}({\delta})\bigl(d^{(\delta)}(F)\bigr)=\sum_{k}(-1)^{(\delta-\epsilon_{k})}d^{\epsilon_{k}}\bigl(d^{(\delta-\epsilon_{k})}(\delta)(F)\bigr)=\sum_{k}(-1)^{n-1}d^{{\phantom{}}{}^{(\epsilon_{k})}}D_{i,j}(\epsilon_{k})(F)=

=(-1)^{n-1}\sum_{k}d^{(\epsilon_{k})}\bigl(ad(\partial_{i}(x^{\epsilon_{k}})\partial_{j}-\partial_{j}(x^{\epsilon_{k}})\partial_{i})(F)\bigr)=(-1)^{n-1}\sum_{k}d^{(\epsilon_{k})}(ad(\delta_{i,k}\partial_{j}-\delta_{j,k}\partial_{i})(F))=

=(-1)^{n-1}\bigl(d^{(\epsilon_{i})}(\partial_{j}(F))-d^{(\epsilon_{j})}(\partial_{i}(F))\bigr)=(-1)^{n-1}\bigl(d^{(\epsilon_{i})}d^{(\epsilon_{j})}(F)-d^{(\epsilon_{j})}d^{(\epsilon_{i})}(F)\bigr)=0.

Таким чином $d^{(\delta)}(F)\in S(L)^{L}.$

Для алгебри $L=\overline{H}_{n}({\bf m})$ доведення аналогчне. ∎

Зауважимо, що з даного доведення зовсiм не виплива нетривальнсть симетричного нваранта $d^{(\delta)}(F),$ навть якщо $F$ задовольня умовам теореми. Тому при обчисленнях потрбно окремо перевряти чи елемент $d^{(\delta)}(F)$ вдмнний вд нуля.

Таким чином, ми звели проблему обчислення симетричних нварантв до екввалентно задач обчислення генераторв симетричних нварантв, яка простшою з обчислювально точки зору.

${\bf 4.}$ Використамо теорему 2 для знаходження сер нетривальних симетричних нварантв алгебр $\overline{H}_{n}({\bf m})$ i $H_{n}({\bf m}).$

Лема.

Елементи $\Delta_{i}=d^{(\delta)}(u^{i}),$ $i=2,\ldots,p-1,$ ${u{:=}D(\delta)}$ нетривальними, симетричними нварантами алгебри $\overline{H}_{n}({\bf m}).$

Доведення.

Оскльки, $\mathcal{L}_{0}(u)=0$ то $\mathcal{L}_{0}(u^{i})=0.$ Тому, з теореми 2 виплива, що в елементи $d^{(\delta)}(u^{i})$ симетричними нварантами. Доведемо хню нетривальнсть за ндукцю. Елемент другого степеня $\Delta_{2}$ елементом Казимра алгебри $H_{n}({\bf m}),$ (див. [4], [8]) не рвний нулю. Елемент $\Delta_{i}$ запишемо у вигляд

\begin{array}[]{l}\Delta_{i}=d^{(\delta)}(u^{i})=u\Bigl(\sum_{k=1}^{i-2}{i\choose k}u^{k-1}d^{(\delta)}(u^{i-k})\Bigr)+\Delta_{i}^{\prime}=u\Bigl(\sum_{k=1}^{i-2}{i\choose k}u^{k-1}\Delta_{i-k}\Bigr)+\Delta_{i}^{\prime}.\end{array}

Тут $\Delta_{i}^{\prime}=\Delta_{i}{\bigl|_{u=0}}\in S(H_{n}({\bf m})).$ Оскльки, за припущенням ндукц, вс $\Delta_{k},$ $k<i$ вдмнн вд нуля алгебрачно незалежними над $\mathbb{K}[u]$ , то $\Delta_{i}$ вдмнний вд нуля симетричний нварант. ∎

Оскльки, ма мсце розклад $\overline{H}_{n}({\bf m})=H_{n}({\bf m})\oplus\langle D(\delta)\rangle,$ то кожен елемент $z$ з $S(\overline{H}_{n}({\bf m}))$ однозначно записуться у вигляд суми $z=uz_{1}+z_{2},$ де $z_{1}\in S(\overline{H}_{n}({\bf m})),$ $z_{2}\in S(H_{n}({\bf m})).$ Якщо ж $z$ – симетричний нварант алгебри $\overline{H}_{n}({\bf m}),$ то, очевидно, $z_{2}=z{\bigl|_{u=0}}$ буде симетричним нварантом максимально пдалгебри алгебри $H_{n}({\bf m}).$ Таким чином, елемент $\Delta_{i}{\bigl|_{u=0}}\in S(H_{n}({\bf m}))$ задовольня умовам теореми 2 тому вн генератором симетричного нваранта алгебри $H_{n}({\bf m}).$ Якщо ж елемент $\Delta_{i}{\bigl|_{u=0}},$ рвний нулю над полем $\mathbb{K},$ то розглянемо вдображення $\varphi:S(L)\to S(L)$ визначене таким чином $\varphi(a):=\frac{\tau(a)}{p^{m}}\mod p,$ де $\tau$ вкладення кльця $S(L)=\mathbb{K}[L]$ в кльце $\mathbb{Z}[L],$ а $m$ – максимальний степнь з яким $p$ входить до розкладу найбльшого спльного дльника кофцнтв многочлена $\tau(a)\in\mathbb{Z}[L].$ Тод генератори симетричних нварантв будемо шукати у вигляд $\varphi(\bigl(\Delta_{i}{\bigl|_{u=0}})\bigr).$

Нехай $\mathbb{K}^{p}_{n}$ – $p$ -центр алгебри $H_{n}:=H_{n}(1,1,\ldots,1)$ , тобто пдалгебра в $S(H_{n})^{H_{n}}$ породжена $p$ -ми степенями елементв з $S(H_{n}).$ Покладемо $u_{i,j}=x_{1}^{i}x_{2}^{j},$ $(i,j)<(p-1,p-1).$ Неважко переконатися, що для поля характеристики $p=3$ алгебра симетричних нварантв алгебри $H_{2}$ рвна $\mathbb{K}^{3}_{2}[\Delta_{2}],$ де
$\Delta_{2}=d^{(\delta)}(u^{2})=(ad(\partial_{1}))^{2}(ad(\partial_{2}))^{2}(u)=2\,{u_{0,\,1}}\,{u_{2,\,1}}+2\,{u_{1,\,0}}\,{u_{1,\,2}}+{u_{1,\,1}}^{2}+2\,{u_{2,\,0}}\,{u_{0,\,2}}.$

Наступна теорема опису алгебру симетричних нварантв алгебри $H_{2},$ $p=5.$

Теорема 3.

$S(H_{2})^{H_{2}}=\mathbb{K}^{5}_{2}[\Delta_{2},\Delta_{4}^{*},\Delta_{6}^{*}],$ де $\Delta_{i}^{*}=d^{{\phantom{}}(\delta)}\bigl(\varphi(\bigl(\Delta_{i}{\bigl|_{u=0}}\bigr)\bigr).$

Доведення.

Прямими обчисленнями в Maple переконумося, що вказан елементи симетричними нварантами, як складаються вдповдно з 12, 78 708 доданкв. В силу громздскост випишемо лише хн генератори. Генератор симетричного нваранта $\Delta_{2}$ рвний $u_{4,4}^{2}.$ Генератори симетричних нварантв $\Delta_{4}^{*}$ , $\Delta_{6}^{*}$ мають вдповдно вигляд

\begin{array}[]{l}{u_{2,\,3}}^{2}\,{u_{4,\,3}}^{2}+2\,{u_{4,\,2}}\,{u_{4,\,3}}^{2}\,{u_{0,\,4}}+4\,{u_{0,\,3}}\,{u_{4,\,3}}^{3}+2\,{u_{1,\,2}}\,{u_{4,\,3}}^{2}\,{u_{3,\,4}}+2\,{u_{1,\,3}}\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,3}}^{2}\\ \mbox{}+2\,{u_{2,\,1}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{3,\,4}}^{2}+2\,{u_{2,\,2}}\,{u_{4,\,3}}^{2}\,{u_{2,\,4}}+2\,{u_{2,\,2}}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{3,\,4}}^{2}+2\,{u_{2,\,3}}\,{u_{3,\,3}}^{2}\,{u_{4,\,3}}\\ \mbox{}+2\,{u_{2,\,3}}\,{u_{4,\,1}}\,{u_{3,\,4}}^{2}+2\,{u_{3,\,1}}\,{u_{3,\,3}}\,{u_{3,\,4}}^{2}+2\,{u_{3,\,2}}\,{u_{4,\,3}}^{2}\,{u_{1,\,4}}+2\,{u_{3,\,2}}\,{u_{3,\,3}}^{2}\,{u_{3,\,4}}\\ \mbox{}+2\,{u_{3,\,3}}^{2}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{2,\,4}}+2\,{u_{4,\,0}}\,{u_{2,\,4}}\,{u_{3,\,4}}^{2}+2\,{u_{4,\,1}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{2,\,4}}^{2}+2\,{u_{4,\,2}}^{2}\,{u_{1,\,4}}\,{u_{3,\,4}}\\ \mbox{}+4\,{u_{1,\,3}}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{3,\,4}}+4\,{u_{2,\,2}}\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{3,\,4}}+4\,{u_{2,\,3}}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{2,\,4}}+4\,{u_{2,\,3}}\,{u_{3,\,2}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{3,\,4}}\\ \mbox{}+4\,{u_{2,\,3}}\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{3,\,4}}+4\,{u_{3,\,1}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{2,\,4}}\,{u_{3,\,4}}+4\,{u_{3,\,2}}\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{2,\,4}}+4\,{u_{3,\,2}}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{2,\,4}}\,{u_{3,\,4}}\\ \mbox{}+4\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,1}}\,{u_{2,\,4}}\,{u_{3,\,4}}+4\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{1,\,4}}+4\,{u_{4,\,1}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{1,\,4}}\,{u_{3,\,4}}+{u_{3,\,3}}^{4}+4\,{u_{3,\,0}}\,{u_{3,\,4}}^{3}\\ \mbox{}+{u_{3,\,2}}^{2}\,{u_{3,\,4}}^{2}+{u_{4,\,2}}^{2}\,{u_{2,\,4}}^{2}\\ \mbox{та }\\ 4\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,2}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{3,\,4}}^{3}+4\,{u_{3,\,3}}\,{u_{4,\,3}}^{3}\,{u_{2,\,4}}\,{u_{3,\,4}}+2\,{u_{2,\,3}}\,{u_{4,\,3}}^{3}\,{u_{3,\,4}}^{2}+2\,{u_{3,\,2}}\,{u_{4,\,3}}^{2}\,{u_{3,\,4}}^{3}\\ \mbox{}+3\,{u_{3,\,3}}^{2}\,{u_{4,\,3}}^{2}\,{u_{3,\,4}}^{2}+{u_{4,\,1}}\,{u_{4,\,3}}\,{u_{3,\,4}}^{4}+{u_{4,\,3}}^{4}\,{u_{1,\,4}}\,{u_{3,\,4}}+{u_{4,\,2}}\,{u_{4,\,3}}^{2}\,{u_{2,\,4}}\,{u_{3,\,4}}^{2}\\ \mbox{}+3\,{u_{4,\,2}}^{2}\,{u_{3,\,4}}^{4}+3\,{u_{4,\,3}}^{4}\,{u_{2,\,4}}^{2}.\end{array}

Покажемо, що симетричн нваранти $\Delta_{2},$ $\Delta_{4}^{*},$ $\Delta_{6}^{*}$ алгебрачно незалежн. Алгебра $H_{2}$ породжуться елементами вигляду $d^{(\alpha)}(u),$ $\alpha<\delta.$ Визначимо числову адитивну функцю $\lambda$ на $S(H_{2})$ таким чином $\lambda(d^{(\alpha)}(u))=|\alpha|,$ $\lambda(h_{1})\lambda(h_{2})=\lambda(h_{1})+\lambda(h_{2}),$ $h_{1},h_{2}$ – мономи з $S(H_{2}).$ Очевидно, що на мономах елемента $\Delta_{2}$ функця $\lambda$ прийма значення $2(p-1)=8$ для всх $i,$ а на мономах елемента $\Delta_{4}^{*}$ i $\Delta_{6}^{*}$ вона прийма значення $4(p-1)=16.$ Прямою перевркою знаходимо, що елементи $\Delta_{2}^{2}$ i $\Delta_{4}^{*}$ непропорцйн. Елемент $6$ -го степеня $\Delta_{6}^{*}$ може належати алгебр $k[\Delta_{2},\Delta_{4}^{*}]$ лише у випадку, коли вн лнйною комбнацю мономв $\Delta_{2}^{3}$ i $\Delta_{2}\Delta_{4}^{*}.$ Але $\lambda(\Delta_{2}^{3})=6(p-1)=24$ i $\lambda(\Delta_{2}\Delta_{4}^{*})=32.$ Оскльки, мамо ${\lambda(\Delta_{6}^{*})=16,}$ то $\Delta_{6}^{*}$ не належить до $k[\Delta_{2},\Delta_{4}^{*}].$ Таким чином вказан три симетричних нваранти алгебрачно незалежними.

Я.С. Крилюком в [5] порахован ндекси алгебр Л картанвського типу, тобто мнмальну кльксть нетривальних породжуючих елементв центра унверсально огортуючо алгебри. Зокрема для алгебри $H_{2}$ ндекс рвний $p-2=3.$ Тому знайдена система з трьох симетричних нварантв $\Delta_{2},$ $\Delta_{4}^{*},$ $\Delta_{6}^{*}$ породжу нaд $p$ -центром алгебру симетричних нварантв алгебри $H_{2}.$ ∎

Для випадку довльно характеристики поля $p,$ висловимо наступне припущення

Гпотеза. $S(H_{2})^{H_{2}}=\mathbb{K}^{p}_{2}[\Delta_{2},\Delta_{4}^{*},\ldots\Delta_{2(p-2)}^{*}].$

Лтература

[1] Кострикин А.И., Шафаревич И.Р., Градуированные алгебры Ли конечной характеристики, Изв. АН СССР, серия матем., (1969),т.66, 251–322.
[2] Ермолаев Ю. Б., Центральный элемент универсальной объертывающей алгебры алгебры Цассенхауса. Изв. высш.учебн. заведений.. Математика,(1978), №12, 46-59.
[3] Корешков Н.А., Об одном инварианте алгебры $W_{n}.$ Изв. высш.учебн. заведений.Математика,(1991), №10, 40–42.
[4] Джумадильдаев А.С., Обобщенные элементы Казимира, Изв. АН СССР, серия матем.,(1985), т.49, №5, 1007-1017.
[5] Крылюк Я.С., Об индексе алгебр картановского типа в конечной характеристике. Известия АН СССР, серия матем.,(1986), т.50, №2,393-412.
[6] Бедратюк Л.П.,О симметрических инвариантах некоторых модулярных алгебр Ли, Математический сборник, (1993), 184, №9, 149–160.
[7] Бедратюк Л.П., Структура симметрических инвариантов алгебры Ли $W_{n}({\bf m})$ , Вестник Московского ун-та, серия 1,математика.механика,(1994), №5, 77–81.
[8] Бедратюк Л.П., Елементи Казимiра диференцiювань кльця многочленв, Математичн студ ,(2007), т.27, №2.